Карти, гроші, два стволи: про «слуг» і мову

Злі язики твердять, що три десятки голосів ОПЗЖ за «гральний закон» лобістів із «слуг» хотіли розміняти на доречно «витягнуту із рукава» ідею Бужанського русифікувати назад українські школи. Закон про гральний бізнес прийняли і без того, а от ховати назад проєкт Бужанського вже не стали. З цієї нагоди виринула назва анекдотичного бойовика Гая Річі. Ось вам і карти, і гроші. Стволи прийдуть із зеленими чоловічками згодом, і явно не лише два.

 

Ярина Ясиневич, членкиня Ради Реанімаційного пакету реформ, учасниця мережі АНТС

 

Законопроєкт, який тричі провалювали на парламентському гуманітарному комітеті (так, тому що очолює «слуга» і де більшість «слуг») все одно спікер Разумков поставив у порядок денний останніх днів цієї сесії. 1 вересня дітям вже в школу, а парламент піде на вакації. Тому слід встигнути. Тому щодня, крім «планових» баталій довкола грального бізнесу, – позачергові сесії, щоб встигнути протягнути, що ще там потрібно.

 

Вранці депутати йдуть на сесію, а по обіді – на позачергову сесію. Яка має, за логікою, скликатися, коли «горить». Втім, а чого дивуватися? Горить нагода пролонгації радянської політики русифікації дітей в Україні.

 

Три роки Міносвіти, міські та сільські ради, вчителі готувалися до переходу на 80% навчання українською шкіл із російською мовою навчання. Написані та надруковані підручники, складені програми. Байдуже, що до 1 вересня вже нічого не встигнеш організувати, – це не питання для Бужанського, Разумкова, слуг та ОПЗЖ. Ну і докласти негайно ще 56 мільйонів додаткових грошей на русифікацію – порахувало Міносвіти – не шкода.

 

Спроба протягнути законопроєкт про русифікацію шкіл в останній момент відкриває його додаткове дно. Адже авторам не ідеться про ті близько 20 тисяч учнів 5-11 класів шкіл із російською мовою навчання – для них у випадку ухвалення все одно буде кавардак з огляду на строки. А про всі наші школи. В проєкті закладена норма про можливість викладати російською у всіх школах України «один або декілька предметів».

 

Ви пам’ятаєте ж, що українською неможливо викладати фізику? Що немає термінології у природничих дисциплінах? Я це пам’ятаю. Як і те, що вона вмить з’являлася, як тільки з’являлися адміністративні важелі. У 2008 році в нас була катастрофа із українськомовними підручниками для природничих, математичних і технічних спеціальностей вищої школи. Власне через наведені вище причини. Їх Міносвіти усунуло за два роки, просто зобов’язавши кожного претендента на звання доцента чи професора здати новий підручник. Українською. Так «насильницьки» українізували термінологію (спойлер: вона й так була). Але ж моделі брехні не щезли.

 

Глибина підлості адептів русифікації та злодіїв майбутнього наших дітей не вражає хіба на фоні глибини нашої щодо таких спроб толерантності. Коли Україна впроваджує важелі із захисту української мови, звідусіль лунає ґвалт про тиск на російську. Просте повідомлення: все, що захищає українську, шкодить російській мові. Хоч це не так!

 

Нас соромлять за бажання розвивати своє. Але це природно!

 

Навіть попри ці шалені смислові атаки, ми звикаємо жити в їхніх умовах і впроваджуємо системні, адекватні та зважені кроки із захисту мови. Без дискримінації, без репресій, без всього того інструментарію, який був застосований до української століттями.

 

Українці знають, як це бути гнобленими, і не роблять такого самі. Росія знає, як гнобити, і продовжує діяти згідно з modus operandi. Бужанський – яскравий приклад. Втім, є надія, адже сценарії очевидні і повторюються так часто, що ця провокація Бужанського перед місцевими виборами провалиться. Вже Разумков зняв розгляд проєкту, запланований на річницю Декларації про суверенітет та набуття чинності нового закону про мову, і переніс на наступний день. Після обурень, звісно, адже він не живе «нашим календарем» і 16 липня для нього просто 16 липня.

Частина «слуг» публічно заявила: вони не голосуватимуть і закликають інших. Щоправда, їх зараз не більше, ніж ОПЗЖ, тож загроза ухвалення значна.

 

Сьогодні і завтра під Верховною Радою збиратимуться протестувальники, мітинги пройдуть в багатьох містах України. Соцмережі рясніють дописами протесту, багато хто, як на сповіді, звіряється, що їм вартує бути/стати українськомовними в Україні. Надто багато людей пройшло свій шлях захисту мови, щоб припускати, що нова русифікація пройде тихо.

Я теж в околиці Києва відвезу сина автівкою далеко у садочок, бо ж шукала українськомовне середовище. Його боротьба бути українськомовним ще попереду, і це страшенний біль ростити дитину, знаючи це. Але хочу зробити все, щоб він не чув брехні, що його рідна така недолуга, що не можна описати комету, яка цими днями над нами у небі.

 

Ярина ЯСИНЕВИЧ

https://zbruc.eu/node/99062