Націократія чи тоталітаризм? А демократія? – прогнозовано спитаєте Ви.
Демократія, як система влади, звиродніла в олігархію і плутократію. Влада народу трансформувалася у владу багатих людей.
Демократію, як процес обрання народом з поміж себе кращих, замінила технологія. Завдяки їй кращого втоптують у багно, а недолугого коронують на владу. Володіючи інструментами інформаційного маніпулювання, нею вправно послуговуються олігархи. Вони владарюють над народом, перетворивши виборчий процес на змагання поміж собою і на собачі бої своїх слуг. Рідкісні вкраплення чужорідних і неконтрольованих політичних елементів не впливають на загальну картину і навіть надають їй «демократичної» видимості.
Безмежна і неконтрольована влада породжує тоталітаризм. Він, як політичний режим, характеризується повсюдним контролем не тільки над діями, але й над помислами громадянина. Сучасні технології дозволяють його здійснювати значно ефективніше, аніж це робили громіздкі державно-репресивні машини нацистського чи більшовицького режимів. Соціальні мережі контролюють і в «правильному» руслі спрямовують ваші думки, гаджети видають ваше місцеперебування, а розгалужена система відеоспостереження фіксує кожен ваш крок.
Глобальний антивірусний карантин яскраво демонструє ефективність використання таких технологій контролю. Ми стоїмо на порозі електронного тоталітаризму. Він може мати як локально національний, так і глобальний виміри.
І ми занурюємося у конфлікт інтересів. Національних і внутрішньої олігархічної верхівки. Національних і глобальної верхівки багатіїв. Не здивуйтеся, якщо у вирішальний час внутрішня олігархія виявить свій продажний, компрадорський характер. Придивіться уважніше – вона його виявляє вже!
Вихід – самоорганізація велетенського національного організму проти мізерної купки паразитарних багатіїв. Поваливши псевдодемократичну олігархію, він може встановити режим націократії – владарювання нації на власній землі. Й в цьому випадку не має значення, яким визначенням нації ви послуговуєтеся – етнічним чи громадянським. Бо і в одному, і в іншому випадку нація є об’єктом визиску та політичної маніпуляції і більшості громадян загрожує режим олігархічного електронного тоталітаризму.
Націократія завтра – це боротьба сьогодні. А тоталітаризм сьогодні – це конформізм на заколисуючих хвилях гасел про вселенську справедливість, але вегетативна безвольність завтра.
Кожен має свій вибір. Бо «в кожного своя доля і свій шлях широкий…»!
Олександр Сич, заступник голови ВО “Свобода” з питань ідеології, голова Івано-Франківської обласної ради