Спілкуючись з безліч експертами і безпосередніми учасниками фейкової реформи децентралізації можу констатувати: при різному бачені деяких моментів, всі згодні в одному – місцеве самоврядування по факту не виконує свою роль. Громади не мають, а ні стимулу, а ні мотивації для свого розвитку, народ відлучений від процесу управління і контролю за діями влади.
На кшталт того, що ж далі, в експертному середовище є дві думки, перша: потрібно робити щось вже зараз і друга: треба почекати поки взагалі все рухне, а потім на цих обломках будувати нове і оригінальне. Я схиляюся до першій, тому що в другу не вірю, бо цей повзучий феодалізм буде існувати ще довго. Ну, а якщо ми і доживемо до моменту, коли все накриється мідним тазом, то я вважаю, що наступним етапом стане зовсім не скликання конституанти, щоб перезаснувати державу. Цілком ймовірно, що ми станемо свідками банального розподілу цієї держави, як суб’єкта який не відбувся.
Тому, щоб я хотів порадити тим, хто вже при владі, або тим, хто умовно кажучи, завтра там опиниться.
В першу чергу, відсікти від впливу на владу тих, хто під різноманітними яскравими пропозиціями, складними для розуміння моделями управління та іншими хитрощами, намагається протягнути і втілити в життя імітатори справжньої децентралізації і народовладдя.
Ці групи впливу намагаються нав’язати нам думку, що поява, скажімо в якомусь районі 1-2 ТГ, наближе владу до народу. Це неправда. Адміністративні центри дійсно наблизяться, але ж влада зі своїм якісним сервісом, справедливістю, боротьбою з корупцією, ні. Вона, влада на місцях, продовжує слугувати лише кланам. А переобрати її достроково громада можливості немає, тобто нібито таке право є, але реалізувати його не можна, оскільки останнє слово залишається за рішенням депутатів ради, які повністю належать, зрозуміло кому.
Ще приклад. Ствердження того, що народу для реалізації свого права на верховну владу достатньо лише участі у виборах в якості виборця, теж виявляється маніпуляцією. Тому, що в цих умовах народ є заручником, який зобов’язаний кілька років підкорятися органам влади, навіть якщо ті нехтують його правами і інтересами.
Зрозуміло, що ці імітатори направленні на посилення монополії олігархічних кланів на владу. Тому, їх потрібно вчасно розпізнавати і відкидати.
В другу чергу. Необхідно чесно собі сказати, що зараз в цих зовсім не простих умовах нам потрібні не складні і водночас ефективні рішення. Ми не можемо чекати коли все рухне, так же як і запроваджувати супер інноваційні пропозиції, коли не можемо налагодити виробництво навіть звичайних марлевих пов’язок.
Тому, на місці влади я б зараз запровадив очевидні речі. Використовуючи потенціал монобільшості законодавчо закріпив би дві дуже важливі процедури.
- Втілив механізм позбавлення повноважень представницьких органів влади на місцях. Це можна зробити, через зміни в законі про місцеве самоврядування. Єдине, що потрібне – це прописати не складну процедуру місцевого референдуму з питання дострокового припинення повноважень ради і голів. Закріпивши за референдумом право остаточного рішення, яке не підлягає апеляції в судах і узгодження з ВРУ.
- Переглянув би Бюджетний кодекс України і змінив формулу перерозподілу податку фізичних осіб. 85%, якого залишив би на тієї території яка його зібрала, 10% віддав би району, а 5% направив до держбюджету. Так, дійсно, при таких розкладах державі необхідно буде провести скорочення свого неадекватно роздутого штату, та відмовитися від космічних зарплат можновладців. Але ж це нормально, не може бути заможних чиновників, коли громадяни виживають на дві-три тис. грн. в місяць.
На цьому етапі таких заходів предостатньо. Від них виграють всі.
Громади отримають можливість впливати на владу, тримаючи її в їжакових рукавицях, маючи закону можливість в будь яку мить запустити процедуру відкликання. Крім того, громади отримають потужний стимул для розвитку територій, бо кожне додаткове робоче місце буде збільшувати надходження до бюджету.
Держава позбавиться головної болі від отримання територій, запустить процес скорочення держапарату и приватизації держпідприємств. Але ж для влади і це другорядне, бо головним її бонусом від цих заходів стане суттєве підвищення довіри простих людей, які дуже швидко відчують на собі ефект оживленого місцевого самоврядування.
Бажаю всім нам успіхів, здоров’я, а владі мудрості.
