Здавалося б, загибель від коронавірусу сотень людей щодня в Італії переконає наших земляків у необхідності сидіти дома, і без потреби не висовувати носа на вулицю. Та де там!
Пішов вчора в магазин за продуктами. На дитячих майданчиках граються діти, людей всюди повно, транспорту теж. Працює все, що не мало би працювати після введення карантину: магазини непродовольчих товарів, ринки, ремонтні майстерні, Нова Пошта і т.і. Люди поводять себе так, наче нічого не сталося.
Апофеоз вчорашнього апофігєя – це організм, який зайшов у магазин ковбасних виробів і звернувся з промовою до продавців:
– Що, дурепи, масочки поодягали, боїтеся? А не існує ніякого коронавірусу, все це вигадки! А я нічого не боюся, і боятися не буду, бо це брехня!
От що з такими сміливцями робити? І скільки воно може людей інфікувати своєю тупістю? Таке враження, що у нас країна, де люди не хочуть думати взагалі! Інакше звідкіля ці хресні ходи проти коронавірусу, марші добровольців, переповнені маршрутки, люди без масок і найменшої уяви, як поводити себе під час пандемії?
І всю цю публіку в чомусь переконати неможливо, тому адеквати, якщо хочуть вижити в цьому Апокаліпсисі ідіотів, мають тільки один вихід: сидіти вдома! Як би не кортіло провітритися і кудись сходити. Сходите, коли лихо нарешті від нас піде. Бо особливо нетерплячі до цього світлого часу можуть і не дожити…
