Відновлення річкового судноплавства між Україною і Білоруссю по Дніпру залежить від проведення українською стороною днопоглиблювальних робіт на ділянках річок Прип’ять і Дніпро для забезпечення безпечних умов судноплавства.
Про це заявив в інтерв’ю Укрінформу Надзвичайний і Повноважний посол Білорусі в Україні Ігор Сокол.
“Зараз є тут два проекти – багатосторонній міжнародний проєкт з відновлення водного шляху Е-40, який, пролягаючи територією Європейського Союзу, Білорусі та України, з’єднує Балтійське і Чорне моря, і двосторонній – з покращення судноплавства на річках Дніпро і Прип’ять. З 2017 року Білорусь і Україна реалізують його дорожню карту. У розвиток цього проєкту ми поточного року розпочали здійснення великого інвестиційного проєкту з залученням приватного капіталу з будівництва портової інфраструктури в Нижніх Жарах на Гомельщині. Але основний стримуючий момент – необхідність проведення днопоглиблювальних робіт на ділянках річок Прип’ять і Дніпро для забезпечення безпечних умов судноплавства”, – сказав дипломат.
Він констатував, що, на жаль, питання днопоглиблення відверто «підвисло», попри досягнуті домовленості, і особливо по річці Дніпро.
“Білоруси у поточному році свою частину днопоглиблювальних робіт на річці Прип’ять виконали. Очікуємо дій у відповідь з української сторони”, – зазначив посол.
Він наголосив, що ця тема обговорювалася і під час зустрічі на вищому рівні 4 жовтня у Житомирі, і під час зустрічі голів урядів двох країн 22 листопада у Лондоні, і на засіданні Міжурядової білорусько-української змішаної комісії з питань торговельно-економічного співробітництва 13 грудня.
“Однак реальних зрушень ми поки що не бачимо. Так, є запевнення вашого Міністерства інфраструктури про намір виконати днопоглиблювальні роботи на Прип’яті до 30 червня 2020 року. Але нас цікавить в першу чергу Дніпро. Сподіваємося на реалізацію досягнутих домовленостей. Зараз «м’яч» знаходиться на вашому боці”, – акцентував Сокол.
У відповідь на запитання, чи можна очікувати відновлення судноплавства по Дніпру наступного року, дипломат зазначив, що “все залежить від волі та бажання Міністерства інфраструктури України і Міністерства транспорту і комунікацій Білорусі”.