Рада зняла «фактичну» недоторканність нардепів за законом «cлуг народу»

​Україна відмовилась визнати президентом Лукашенка та інавгурацію

24/09/2020 admin 0

Міністерство закордонних справ України після додаткових нарад і консультацій сформувало позицію щодо оцінки інавгурації і політичного статусу Олександра Лукашенка. Про це у Twitter повідомив міністр […]

Верховна Рада підтримала у другому читанні законопроєкт «Слуг народу» №2237, який, на думку інших фракцій, концентрує владу у руках генпрокурора та запроваджує «контрольовану» недоторканність народних депутатів.

Як повідомляє «Українська правда», за відповідне рішення проголосував 291 нардеп на засіданні Верховної Ради 18 грудня

Зокрема, за законопроєкт проголосували 223 парламентарі від «Слуги народу», 22 – «ОПЗЖ», 17 – депутатська група «Довіра», 15 – депутатська група «За майбутнє», 14 – позафракційні.

«Батьківщина» і «Євросолідарність» – утрималися. «Голос» – голосував проти.

Законопроєктом «забороняється доручати здійснення досудового розслідування кримінального правопорушення, вчиненого народним депутатом, іншим органам досудового розслідування, крім НАБУ та центрального апарату ДБР відповідно до їх підслідності».

Відомості, які свідчать про кримінальне правопорушення нардепа, вносить до ЄРДР генпрокурор або особа, яка виконує обов’язки генпрокурора.

Клопотання про дозвіл на затримання, обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою чи домашнього арешту, обшук, порушення таємниці листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції, а також про застосування інших заходів(зокрема, НСРД), що обмежують права і свободи нардепа мають бути погоджені генпрокурором.

Розгляд клопотань, крім застосування НСРД, має здійснюватися слідчим суддею.

У кримінальних провадженнях щодо злочинів віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, – слідчим суддею ВАСУ.

Такі клопотання розглядаються за обов’язкової участі нардепа. Слідчий суддя зобов’язаний завчасно повідомити йому про розгляд зазначеного клопотання, крім клопотання про застосування негласних слідчих (розшукових) дій або обшуку.

Якщо нардеп без поважної причини не прибув на судове засідання і не повідомив про причини своєї відсутності, таке клопотання може розглядатися без його участі.

Без дозволу слідчого судді дозволяється затримання нардепа лише у разі, якщо останнього застали під час вчинення або безпосередньо після вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину, пов’язаного із застосуванням насильства, або такого, що спричинив загибель людини.

Орган або посадові особи, які затримали нардепа, повідомили йому про підозру або застосували до нього запобіжний захід зобов’язані не пізніше 24 години з моменту вчинення таких дій, повідомити про це голову Верховної Ради.

У разі затримання спікера мають негайно повідомити про це першого заступника глави ВР.

Ухвали за результатами розгляду таких клопотань можуть бути оскаржені в апеляційному порядку.

Водночас, «народні депутати не несуть юридичної відповідальності за результати голосування або висловлювання у Верховній Раді та її органах, а також при здійсненні депутатських повноважень, за винятком відповідальності за образу чи наклеп».

Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, але не раніше дня набрання чинності законом «Про внесення змін до статті 80 Конституції України щодо недоторканності народних депутатів України».

Ініціаторами законопроєкту були нардепи «Слуги народу», зокрема, Галина Янченко.

Законопроєкт Янченко передбачає, що лише генпрокурор може розпочати розслідування щодо депутата. Це стало причиною того, що інші партії не підтримали ініціативи.

Зокрема, раніше партія «Голос» не підтримує законопроєкт. «Голос» повідомляв, що зареєстрував у Раді альтернативний законопроєкт №2237-1. Нардепи вважають, що законопроєкт монобільшості концентрує владу в руках генпрокурора.

Зокрема, інші правоохоронні органи втрачають можливість навіть розпочати кримінальні провадження щодо нардепів.

Згідно із законопроєктом «Голосу», генпрокурор не мав би ключової ваги при початку розслідування злочинів, вчинених депутатами.

16 грудня комітет з питань правоохоронної діяльності рекомендував Верховній Раді прийняти законопроєкт №2237 в другому читанні та в цілому.

Законопроєкт «Голосу» не підтримали.

Leopolis.news

MIXADV

цікаве