
ЩО БУДЕ ДАЛІ ?
Люди, які голосували за Зеленського і його партію розділилися на два табори. Одні розчаровані. Інші – в ейфорії від можливостей, що відкрилися. Що стосується мене, я не розчарований і дуже радий, що порошенківська шобла тріщить по швах. Сподіваюся, це тільки початок розгрому. Не знаю як для кого, для мене це як гора з плечей.
Сьогодні в Україні формується новий політичний розклад. Президенту і Парламенту належить прийняти безліч ключових рішень. Швидкість і якість цих рішень покаже, наскільки обрані нами люди відповідають назрілим критичним викликам. Якщо не впораються, їх термін перебування у важелів влади буде досить недовгим.
В принципі, особисто я налаштований оптимістично. Зеленський тільки формується як політик. Сьогодні йому часто доводиться лавірувати між потужними олігархічними кланами. Чи зможе надіти на них намордник – увійде в підручники новітньої історії України як справжній реформатор.
Вітер змін набирає силу. Запит на глобальні зміни давно назріло в суспільстві. Упевнений, що такі рішення будуть прийматися і далі. Позбавлення депутатської недоторканності – це тільки перший крок до оздоровлення української держави.
Не скажу нічого нового: далі потрібно садити. Незважаючи на особи, заслуги і верещання олігархічних каналів. Третій крок – іноземні інвестиції. Але він неможливий без зачистки гнилої системи. Також, як і прогрес в міжнародній політиці. Питання світу в країні не вирішується в принципі слабким корумпованою державою.
Нас будуть поважати, коли ми самі себе заповажав. З нами будуть співпрацювати, коли це буде вигідно. Маю велику надію, цей час не за горами.
Автор Володимир Соло.
