Російські військові останні кілька тижнів посилили ракетні удари по Україні, цілями яких, крім іншого, стає інфраструктура ретейлерів і логістичних компаній, пише The Economist. У липні, за оцінкою української сторони, війська РФ запустили Україною рекордні 198 крилатих і балістичних ракет. При цьому Україна, зазначає видання, зіткнулася з нестачею ракет-перехоплювачів і в цій ситуації може ефективно захищати лише кілька найпріоритетніших об’єктів. Росія в цей час продовжує нарощувати виробництво ракет.
Російські ракети зокрема вкотре вдарили по об’єктах українського логістичного оператора «Нова пошта», а також по складах магазинів мережі Goodwine та розподільних центрів мережі «Сільпо». Через ракетні удари жителі Києва вперше за останні роки великої війни побачили порожні полиці у супермаркетах, стверджує видання. Співзасновник Goodwine Дмитро Кримський оцінив збитки, завдані українському бізнесу внаслідок російських ударів за останні три тижні, у півмільярда доларів.
Ще більшу тривогу, зазначає видання, викликають удари по вантажних суднах у Чорному морі, через які експорт з українських портів фактично заблоковано.
Очікувані втрати від блокади портів українська інвестиційна компанія Dragon Capital оцінює в 0,6% ВВП за підсумками року. Якщо ситуація не зміниться, збитки для економіки України будуть ще більшими.
Якщо цьогорічний урожай зернових не вдасться продати, заявив виданню президент «Українського клубу аграрного бізнесу» Алекс Ліссітса, ймовірно, доведеться відмовитися від сівби озимих. Втрати за такого сценарію він оцінив у 10-12 мільярдів доларів, або 5% ВВП. Крім того, якщо постачання зернових зірвуться, то Україна ризикує втратити ринки збуту в Африці та Близькому Сході.
Вивозити вантажі, насамперед зерно, іншими шляхами важко. “Одне судно на 100 тисяч тонн еквівалентно 5000 вантажівок, 5000 водіїв та 5000 прикордонних процедур”, – підкреслив президент асоціації “Укрпорт” Дмитро Барінов.
Про тяжкі для економіки наслідки від російських ударів заявив в інтерв’ю «РБК-Україна», опублікованому 19 серпня, та голова фінансового комітету Верховної Ради Данило Гетьманцев. «Ситуація надскладна. У такому розпачі я бізнес ще не бачив за час війни», — сказав він.
Серед найбільш постраждалих компаній Гетьманцев виділив найбільший у країні інтернет-магазин та маркетплейс Rozetka, який, за його даними, втратив 70 мільйонів доларів. Також, зазначив він, значних збитків завдано мережі торгових центрів із товарами для дому та ремонту «Епіцентр». Вона, за словами Гетьманцева, втратила «центральний, найсучасніший у Європі завод».
«Падіння ВВП у першому кварталі, паливні проблеми з квітня, труднощі з логістикою, блокування морських перевезень, а до цього додалися ще й точкові обстріли найбільших та найефективніших приватних підприємств. Ситуація зараз гірша, ніж на початку 2022 року, коли бізнес мав ресурси і не був настільки пошкоджений», – наголосив він. Гетьманців закликав уряд забезпечити доступ бізнесу до державних кредитних програм та розширити фінансування за програмами страхування.
Українські військові, як зазначає The Economist, ефективно завдають ударів дронами по російським НПЗ, логістичним центрам Wildberries, лініям постачання військ та об’єктам військово-промислового комплексу. Удари по НПЗ вивели з ладу понад 30% нафтопереробних потужностей Росії, пише видання, а Wildberries втратила майже третину своїх об’єктів, збитки оцінюються у два-чотири мільярди доларів.
Однак, як вважає старший науковий співробітник Берлінського центру Карнегі з вивчення Росії та Євразії Сергій Вакуленко, реальні збитки для бізнесу менші, ніж заявляє українська влада (Генштаб ЗСУ стверджує, що тільки російська нафтопереробна галузь втратила через атаки дронів 13,5 мільярда доларів), і навряд чи позначиться на прибутку.
«Це як грати у відкритий футбол із бразильцями, – заявив The Economist на умовах анонімності український чиновник. — Ми забили три голи та святкуємо, а вони забили тринадцять».
Переклад: «Аргумент»