Після звільнення Сирського всім стало зрозуміло – а я одразу про це говорив – що Зеленський позбувся Федорова через гроші. Вони вдвох – і президент, і міністр – розіграли карту про конфлікт, який дійсно мав місце, щоб не казати суспільству правду про фантастичні прибутки оборонних компаній.
Ніхто ніколи в Україні стільки не заробляв, ніколи не було такої величезної корупції. Федоров, безумовно, про це все знав – про це всі знають, хто хоча б трохи дотичний до виробництва зброї. Можливо, Федоров хотів зробити розподіл грошей хоча б трохи справедливим, щоб всім вистачило, бо монополія веде до стагнації і поразки. Не думаю, що Федоров камікадзе, рицар, якій хотів вбити дракона.
Він досвідчений політик і добре знається на апаратних інтригах. Проте, навіть невеликий поштовх, тільки натяк на перерозподіл грошей привів до відставки уряду з метою позбутися небезпечного міністра. І виникає питання – хто ж тоді керує державою?.. Умовний Міндіч, умовний Штілерман, умовний Умеров, чи безумовний президент?.. Повернення Федорова можливо. Залежить від твердості позиції самого міністра, наполегливості суспільства, і від кулуарних домовленостей крупних картелів зброярів, точніше – від особистих домовленостей 5-6 нових олігархів на ринку зброї (вибачте за паралелі з “ефективними менеджерами”).
Фактично саме ці люди сьогодні формують стратегію війни і миру, вони призначають і знімають міністра.
Юрій Касьянов
Джерело: https://censor.net/ua/b4015087