7 червня виповнюється 199 років від дня народження Георгія Андрузького — юриста, поета, громадського діяча і наймолодшого учасника Кирило-Мефодіївського товариства.
Він народився 1827 року на Полтавщині в багатодітній родині дрібного поміщика. Навчався на юридичному факультеті Київського університету святого Володимира, де захопився ідеями свободи та майбутнього України. Уже у дев’ятнадцять років Андрузький став наймолодшим членом Кирило-Мефодіївського братства.
Йому було лише трохи за двадцять, коли він почав розробляти власне бачення майбутньої української держави. У середині ХІХ століття, коли більшість народів Європи ще тільки боролися за свої права, Андрузький уже писав про свободу, рівність перед законом, скасування кріпацтва та право народів самим визначати свою долю.
За свої переконання він дорого заплатив. У 1847 році молодого правника заарештували, вислали до Казані, а потім до далекого Петрозаводська. Під час обшуку жандарми знайшли його записи та проєкт майбутньої Конституції. Це коштувало йому ще чотирьох років ув’язнення в Соловецькому монастирі.
Особливо вражає інше.
Георгій Андрузький не вірив, що Україна зможе стати по-справжньому вільною, залишаючись під владою імперії. Саме тому він дійшов висновку, який зробив його небезпечним для царської влади:
«Щоб створити Україну, необхідно зруйнувати росію».
У своїх «Начерках Конституції Республіки» він пропонував створити союз вільних слов’янських держав із центром у Києві. При цьому для росії місця в цьому об’єднанні він не бачив. Для середини XIX століття це була неймовірно смілива думка.
Доля підготувала для нього незвичайне випробування. Після арешту Андрузький чотири роки провів у Соловецькому монастирі. Під час Кримської війни, коли англо-французька ескадра атакувала монастир, ув’язнений долучився до його оборони. За проявлену мужність влада зрештою пом’якшила покарання і дозволила йому повернутися в Україну.
Останні роки життя Георгія Андрузького залишаються загадкою. Відомо лише, що після 1857 року він працював у Полтавському окружному суді та перебував під постійним наглядом поліції. Коли саме він помер — історія не зберегла.
Сьогодні ім’я Георгія Андрузького відоме значно менше, ніж імена багатьох його сучасників. Проте саме він залишив один із перших українських конституційних проєктів та передбачив те, що для багатьох його сучасників здавалося неможливим.
Іноді історія дивує не лише подіями.
Іноді дивує тим, наскільки точно окремі люди бачили майбутнє.
#fblifestyle #fblifestylechallenge