Виявляється, зоофілічний фразеологізм “тупий собачий рот” придумав не Дубінський. До нього його вже активно застосовували депутат-регіонал Левченко, пізніше – покійні регіонали Портнов та Ківа.
І цей вираз якось автоматично прийшов мені на думку після перегляду допису-плювка найвідомішої зе-пропагандистки Наталки Мосейчук.
Як то кажуть, “музикою навіяло” (пам’ятаєте ж цей анекдот?)
У висері мадам Мосейчук багато показових моментів, але мене найбільше зацікавило ось це питання – а кого саме пані, власне, мала на увазі коли написала “вони вже розписали свої ролі: глави Офісе, прес-секретаря, прем’єра, спікера, лідера фракції у ВР”.
А хто ці люди, на її думку? Правда, дуже мені цікаво.
Хоча мабуть і сам Залужний поки що не уявляє хто ними буде. Мабуть, Мосейчук натякає на Порошенка – повернення якого до влади є найгіршим кошмаром зе-банди?
При тому, що теоретично, для Валерія Залужного було б логічно взяти у союзники “ворога свого ворога”. Але ми абсолютно нічого не знаємо яке у Генерала ставлення до Порошенка. Припущу, що навіть його друзі-генерали точно цього не знають. Але Наталка Мосейчук вже знає точно-точно. Невже встановила жучок у його лондонській квартирі?
І що хто взагалі знає про погляди Генерала Залужного? Чи вважає він поточну політичну систему застарілою? Чи готовий її реформувати? Як ставиться до західних моделей? Наскільки жорсткий і наскільки готовий до компромісів: як з українським істеблішментом, так і з “зовнішнім управлінням”?
Усе це вкрито темрявою невідомості – бо він ніколи про це навіть не натякав. Хоча, як начитана, освічена та доросла людина – напевно що має певні думки.
І багатьом було дуже цікаво про це дізнатися.
Але ж “рот Зеленського” вже знає не тільки це – але навіть кого він просуватиме на конкретні посади. Вигравши і президентські, і парламентські вибори.
Воєнчиня “інформаційного фронту” у цьому, схоже, не сумнівається. І тому приховано пропонує свої послуги: “Запам’ятайте, нічого крім брудних чорних технологій вони вам не запропонують”.
Типу, ось вона може запропонувати “біліші” технології. Яка вже 5 років регулярно поливає брудом усіх, на кого вкаже Зеленський.
Згідно вироку Нюрнбергського трибуналу, один з пропагандистів Третього Рейху Юліус Штрайхер був повішений. За пропаганду та розпалювання ворожнечі. У наші більш цивілізовані часи такого вже, звісно, не буде, але репутаційно – точно буде. І це ми ще не знаємо чи будуть публічні судові процеси по “справі шашликів” – коли Верховний Боневтік точно знав, що буде напад, але свідомо(?) діяв всупереч інтересів України. Не знаємо загалом якою буде судова система після “татарівського іга”. Не знаємо яку роль гратимуть в управління післявоєнною Україною “західні партнери”. Це все десятки непрогнозованих, але життєво-важливих факторів. Усю їх сукупність наразі не знає абсолютно ніхто – а тим більше їхній вплив та результат впливу.
Зате Мосейчук вже готова назвати конкретні прізвища.
А от я – ніяк не можу уявити цих прізвищ.
Так, приблизно відомо хто входить до найбільшого кола спілкування Залужного.
Але досить складно уявити, скажімо, кадрового військового Наєва на посаді прем’єр-міністра. Шапталу – генеральним прокурором. Або прямолінійного Кривоноса на позиції лідера фракції у Раді, де треба кожен день домовлятися з купою хитрозроблених жадібних тридварасів.
У мене не вистачає на це фантазії. А кого мала на увазі Мосейчук – невідомо.
Тому маємо простір для польоту уяви.
Можна змоделювати цілком ймовірний сценарій, за якого Залужний переміг у президентських перегонах, а його партія виграла парламентські вибори.
Хто у такому разі міг би бути на ключових позиціях? Ну чисто пальцем в небо?
Чи хоча б перша десятка партійного списку?
Думаю, і самому Залужному було б цікаво кого диванні експерти вважають прийнятними у новій владі.
Щонайменше – це було б пізнавально, як на мене.
Бо у кожному жарті є частка правди.
Костянтин Корсун
Джерело: https://censor.net/ua/b3601732