У 2025 році з України здійснювалися поставки кукурудзи в напрямку Ірану, а у зворотному напрямку – завозилося добриво карбамід, ймовірно, російського та іранського походження.
Про це йдеться у розслідуванні народного депутата від “Європейської Солідарності” Володимира Ар’єва, повідомляє Цензор.НЕТ.
Більше читайте у нашому Telegram-каналі
Деталі схеми
“2025 рік – в Іран з України постачається кукурудза, а звідти мінеральні добрива – карбамід. З Росії теж іде карбамід. Все це було заховано під схемою. Ділки думали замести сліди, але не вийшло. На документах все наче добре: українська кукурудза іде в Туреччину або Оман. З Оману в Україну йдуть добрива – карбамід. Але насправді ці країни лише “перевалочні пункти””, – зазначає парламентар.
За даними суднових трекерів депутат відстежив маршрути трьох балкерів: Lotus Rising, Majesty та King M.
Два кораблі – Lotus Rising та Majesty здійснювали регулярні рейси між Одесою та іранським портом Імам Хомейні.
Своєю чергою суховантаж King M доходив до Оману, після чого вимикав транспондер у безпосередній близькості до іранських вод.
“Чому я вирішив, що це саме українські компанії і особи стоять за цими оборудками? Все просто – я зробив запити на Державну митну службу. У першому випадку вони надали мені всю інформацію про вантажі, які судно King M завозило в Україну і вивозило з неї. Тут все чітко доведено – туди кукурудзу, звідти – карбамід. Проте всю цю інформацію митники поставили під гриф “Для службового користування”. Так само і щодо інших двох суден – Lotus Rising та Majesty”, – розповів Ар’єв.
Причина утаємничення – у документах фігурує компанія-оператор та особи, через які реалізовувалася схема.
“Офіційно швейцарська компанія – Arista Trade AG. Її фактичним власником і керівником є український бізнесмен Михайло Воронич. Настільки талановитий, що у віці 33 років підім’яв під себе більшість експорту кукурудзи, яку скуповує у виробників, звозить на вищезгадані кораблі та везе в Іран. Ви вірите, що він може це зробити без “Карлсона” з даху?”, – говорить нардеп.
Як розповів депутат, у 2025 році державне підприємство Одеський припортовий завод уклало з компаніями Воронича контракти на перевалку зерна і прямі комерційні угоди, попри те що інші учасники тендерів пропонували вигідніші умови для держави.
Читайте також: Новим коридором з чорноморських портів пройшло 200 вантажне судно
Причетність людей Міндіча
“Тут ми підійшли до питання, а хто ж той “Карлсон”, що живе на даху. Це – Тімур Міндіч. Друг президента Зеленського, громадянин Ізраїля і підозрюваний НАБУ внаслідок операції “Мідас””, – сказав депутат.
За словами Ар’єва, “смотрящим” від Міндіча на Одеському припортовому заводі є Олександр Мужель (“Француз”). Він фігурує в матеріалах НАБУ разом із самим Міндічем та колишнім заступником керівника Офісу президента Ростиславом Шурмою.
Крім цього, виконувач обовʼязків директора ОПЗ Юрій Ковальський також вважається людиною Міндіча і підписував документи за ключовими тендерами.
Депутат зазначив, що саме підпис Ковальського стоїть на свіжому листі щодо тендера на перевалку зерна, де перемогла фірма Воронича.
Іншим контролером ОПЗ досі є Олег Кіпер – голова Одеської ОВА та близький друг ексголови ОП Андрія Єрмака, додає Ар’єв.
Дивіться також: Журналісти УП знайшли Міндіча та Цукермана в Ізраїлі. ВIДЕО
Походження карбаміду
Щодо походження карбаміду: у митних деклараціях зазначено країну Оман, однак ціна товару – близько 350 доларів за тонну – не відповідає вартості оманської продукції, яка стартує від 420 доларів.
Як зазначає депутат, за такою ціною – 350 доларів за тонну можна придбати іранські та російські підсанкційні добрива.
Фахівці аграрного ринку, з якими поспілкувався Ар’єв, підтвердили йому, що саме Оман і Туреччина системно використовуються як майданчики перевалки російського карбаміду.
“А те, що його продала в Україну фірма з ОАЕ, де росіяни цілком привільно роблять бізнес, лише укріплює підозри щодо походження товару”, – сказав депутат.
Він зазначив, що компанія із ОАЕ має всі ознаки “ширми”.
Читайте також: Мін’юст ініціює конфіскацію українських активів “Білоруськалію”
Отримувач добрив в Україні – сумнівна фірма
Кінцевим отримувачем добрив в Україні стала компанія із Волині – ТОВ “ІМПОРТ СІТІ ХАБ”. Згідно із реєстраційними даними, володіє цією компанією – Платко Оксана Олександрівна. Ще донедавна Платко була ФОПом із роздрібної торгівлі лотків на ринку.
“Всі ознаки підставної особи, бо далі всі зв’язки перериваються”, – зауважує Ар’єв.
Депутат нарахував щонайменше три рейси за цією схемою. Судна продовжують курсувати між Одесою та Перською затокою – туди з кукурудзою, а звідти – з добривом.
Це, за словами народного обранця, свідчить про наявність досі діючого політичного “даху”.
Ар’єв розповів, що він двічі звертався щодо викладених у своєму розслідуванні фактів до Служби безпеки України. Проте отримав лише відповіді формального характеру.
“Тут два варіанти: або вони все знають і так, а, отже, “дахують”, або ігнорують очевидні факти з тої ж причини”, – вважає депутат.
Дивіться також: Порти Одещини забезпечили 89% експорту українського зерна у січні, залізниця – лише 8%. ІНФОГРАФІКА
Ризик санкцій США
Парламентар наголошує, що згадані схеми – це не лише питання корупції.
“Цими оборудками люди з кола президентського друга Міндіча підставляють Україну під американські санкції – країна, яка торгує з Іраном отримує 25% мита на постачання своєї продукції в США”, – підсумовує Ар’єв своє розслідування, над яким працював кілька місяців.
Читайте також: Українським морським коридором вже пройшло понад 146 мільйонів тонн вантажів