Це вам нічого не нагадує?росіяни в Кримську війну у 1854 році затопили свій флот на вході в Севастополь. Щоб в бухту не зайшла англо-французька ескадра і не розхерачила місто.Тоді відстала росія затопила свій парусний флот. А англо-французький був уже пароплавним, на вугіллячку.А потім це затоплення назвали героїчним подвигом. І поставили пам`ятник затонулим кораблям.І оспівували подвиг оборонців Севастополя.
Там ще один парадокс: понад 60% оборонців міста були українцями, бо на чорноморський флот простіше рекрутів було набрати – навкруги українське селянське море. Але місто назвали – городом рускай слави: “Лєгєндарний Сєвастополь – нєпріступний для врагов”(така пісня модна була) – хоча обидва в його історії штурми в 1854-55 та 1941-41 закінчилися поразкою росії/сссра.
Але росіяни вперто продовжують називати вінничанина матроса Петра Кішку, який був героєм тої оборони – Пьотр Кошка, рускій гєрой.Вобщєм, з росіянами все ясно. Місто здали, але перемога. Найбільші герої росіяни, але чомусь з України.
Будемо сподіватися, що тепер і про Новоросійські баржі якийся новий талановитий і дарагой Брєжнєв Лєонід Ільїч напише опус типу “Малая Зємля” (я колись подужав і дочитав, це книга така, заставляли учить). І там опишуть героїчний подвиг затоплення барж. І переможний, звичайно.
А український Севастополь – це в майбутньому гарна база НАТО.
Слава Україні!