Чисто знічев’я (чудове таке українське слово) залишу тут думку, настільки, як на мене, очевидну, що навіть якось ніколи не намагався її виокремлювати:
Ті, хто серйозно вважає, що в разі будь-яких перемир’їв рашизм не спробує полізти далі України – не кажучи вже про спинитися на Донбасі чи, там, “по Дніпру” –
ті просто не бачили, як готувалося те, що триває ВЖЕ.
Не сперечалися 10, 15, 20 років тому зі знайомими, родичами, знайомими родичів і родичами знайомих на росії – і тут! – хто от прям після перегляду тамтешніх ток-шоу, перенасичених агресією й шовінізмом, махали рукою: “Та це ж просто телевізор!”, “Мижебратья!” “Зачєм ето нам?”.
Каюся – я сам з весни 21-го і до відомого числа в лютому 22-го вважав, що пуйло підпише папірець про прийняття під царську руку ОРДЛО, і почне свою волинку далі. “Мінськ-3”, “Нормандський формат-100500”, усяке таке. Має ж бути здоровий глузд і хай цинічний, но тверезий, розрахунок, думав я? Не дуже сумніваючись, до речі, у їхній воєнній перевазі – теж жертва пропаганди. Але впритул не розуміючи, які вигоди повномасштабна агресія дасть у порівнянні з “іздєржкамі”.
Наївний, да. Воно ж готувалося, і готувалося не так у плані роботи “кухарів”, як наче саме по собі. Не як комплексна страва за продуманим рецептом, а як визрівають стихійні прояви, типу землетрусу або чиряка. Воно ж урешті й вийшло якимсь поєднанням цих двох…
Відтоді й повторюю: моменти, коли вже не ти ведеш війну, а війна веде тебе – це не просто з історії, ну я не знаю, Гітлера. Це ось прям на наших очах протягом буквально кількох років сталося і з тими нашими знайомими-родичами, і з їхніми олігархатом та чиновництвом, і персонально з пуйлом.
Так шо сьогодні важко уявити навіть, як їм піти на короткий перепочинок, який щосили пропонує їм Трамп. Про всякий там “стійкий мир” мовчу взагалі.
Можливо (навіть напевно) умовні набіулліни все розуміють – але, як ми вже давно побачили, вони не в силі знайти вихід навіть для себе персонально, не те шо для Родіни.
В конкретно-практичному вимірі це означає, шо, коли б не були в нас ті чи інші вибори, будь-хто, хто говоритиме про мир і жвачку, “налагодження відносин” і всяческій пацифізм як про щось реалістичне – буде, НА ЖАЛЬ, абсолютним брехлом.
Олександр Михельсон
Джерело: https://censor.net/ua/b3590698