Росія цілеспрямовано та все частіше використовує тактику «сірої зони», або гібридної війни, проти країн Європи, вдаючись до саботажу, порушень повітряного простору та шпигунства за допомогою дронів.
Як зазначає видання The Economist, ці дії не є випадковими. Вони є частиною прорахованої стратегії Кремля, що має на меті підірвати європейську підтримку України, виявити та поглибити розбіжності всередині НАТО, а також перевірити рішучість Заходу на тлі неоднозначних заяв з боку США.
Читайте також: Гості з “русского міра” у Швеції виявились шпигунами під прикриттям московської церкви
Нова реальність: від дронів-шпигунів до саботажу
Останні тижні вересня 2025 року ознаменувалися новою хвилею російських провокацій. Наприкінці місяця над північною Німеччиною були зафіксовані дрони, що літали чіткими, паралельними маршрутами над об’єктами критичної інфраструктури: електростанцією, нафтопереробним заводом, збройовим заводом Thyssenkrupp та військовими базами.
Схожі інциденти відбулися над аеропортами Копенгагена та Осло, нафтовими родовищами Данії в Північному морі, а також біля шведських військових баз. Міністр оборони Данії Троельс Лунд Поульсен прямо назвав це «гібридною атакою».
Читайте також: Гібридна війна рашистів 2.0: що літає над Європою?
Ці випадки є лише частиною ширшої кампанії. Дослідження Міжнародного інституту стратегічних досліджень (IISS) показало, що кількість підтверджених актів російського саботажу проти європейської інфраструктури зросла більш ніж утричі між 2023 та 2024 роками. Серед прикладів: норвезька розвідка повідомила про захоплення російськими хакерами контролю над місцевою дамбою, а влада Литви висунула звинувачення 15 особам, пов’язаним з ГРУ, за організацію підпалів на вантажних літаках у Німеччині, Польщі та Британії.
Кількість порушень повітряного простору країн НАТО російськими літаками за останній рік також зросла приблизно вдвічі. Інцидент з трьома винищувачами МіГ-31 в повітряному просторі Естонії 19 вересня став найбільш кричущим за останні 20 років.
Читайте також: З цивільних суден, пов’язаних із Росією запускають дрони над військовими базами у Європі
Цілі Кремля – посіяти розбрат і відвернути увагу від України
Російські гібридні військові атаки на критичну інфраструктуру в Європі, січень 2018 р. – травень 2025 р.*За винятком атак на підводні кабелі та трубопроводи. Вони класифікуються як «підводні». Джерело: «Захист критичної інфраструктури Європи від російських диверсійних операцій», IISS, липень 2025 р.
Читайте також: Небо над Європою перетворилося на «сіру зону», РФ випробовує реакцію НАТО
The Economist виділяє кілька ключових мотивів такої поведінки Росії.
- Компенсація невдач в Україні. Росія вдається до гібридних атак, оскільки її конвенційний наступ в Україні фактично провалився. Як зазначив міністр оборони Естонії Ханно Певкур: «Ймовірно, це тому, що в них не все гаразд на полі бою, і їм потрібно тиснути на Європу, щоб сказати: «Займайтеся своїми справами, своєю ППО, і не давайте ППО Україні».
- Відволікання ресурсів. Кремль сподівається, що, змусивши європейські країни більше турбуватися про власну безпеку, він зменшить обсяг військової допомоги, що надходить до Києва.
- Підрив єдності Заходу. Росія тестує рішучість НАТО та намагається посіяти розбрат між союзниками, особливо на тлі неоднозначної позиції США.
Дилема Заходу та американський фактор
Дії Росії створюють для Заходу так звану «дилему захисника»: жорстка відповідь може виглядати як ескалація, відсутність відповіді — як слабкість, а відповідь у тій же «сірій зоні» — як гонка на випередження.
Ця невизначеність посилюється позицією президента США Дональда Трампа. З одного боку, він заявив, що НАТО має збивати російські літаки, що порушують повітряний простір. З іншого — на питання, чи допоможуть США союзнику в такому зіткненні, він відповів ухильно: «Це залежить від обставин».
Така амбівалентність Вашингтона, на думку видання, лише заохочує Кремль до подальших провокацій і викриває розбіжності всередині Європи. Польща закликає до рішучості, наводячи як приклад Туреччину, що збила російський літак у 2015 році, тоді як Німеччина застерігає від «пастки ескалації».
Читайте також: Про публічну позицію країн НАТО, які зазнали атак російських дронів: “Нам не потрібна війна”
Найкраща відповідь: тиснути на Росію, а не реагувати на провокації
На думку The Economist та опитаних експертів, найкращою відповіддю на гібридні атаки є не дзеркальні дії, а посилення тиску на Росію там, де це для неї найболючіше, та фокус на цілях, яких Кремль прагне уникнути.
Як зазначив міністр оборони Естонії: «Стратегічно ми повинні посилити тиск на Росію за допомогою санкцій, обмеження цін на нафту та військової допомоги Україні».
Читайте також: Атака рашистів на Польщу: Чи готова Європа до війни?
Стаття завершується цитатою канцлера Німеччини Фрідріха Мерца, яка влучно описує поточний стан: «Загроза реальна… Ми не на війні, але ми вже й не в мирі».
—
Оригінал: Why Russia’s micro-aggressions against Europe are proliferating / The Economist