Велика війна призвела до великих витрат — як на її фінансування, так і на подолання наслідків. На відбудову країни спрямовуються мільйони доларів від міжнародних партнерів, а також з державного та місцевих бюджетів. Але уряд досі не має єдиної системи з верифікованою інформацією про видатки на відновлення, тож контролювати використання цих коштів — складно. Розв’язати цю проблему вирішив Центр досліджень фіскальної політики, який створив проєкт “Вартість війни” — портал з верифікованими даними про витрати на відбудову на різних рівнях. Про те, як ним скористуватися, яким чином його наповнюють та кому він буде корисний, дізналася “Рубрика”.АвторВладислав Лесик
У чому проблема?
Останні роки повномасштабне вторгнення визначає економічну ситуацію в Україні. Значна частина коштів йде на фінансування безпеки та оборони. За даними Центру економічної стратегії, у 2024 році Україна витратила на війну 2,8 трлн грн, або ж 36,4% ВВП. Загалом більш ніж половина коштів, якими розпоряджалася держава минулого року, пішли на забезпечення обороноздатності.
Водночас значні кошти йдуть на подолання наслідків війни, зокрема відновлення. За оцінками Групи світового банку, Єврокомісії та ООН станом на кінець 2024 року, загальна вартість відбудови та відновлення в Україні впродовж наступного десятиліття становитиме 524 млрд доларів.
Минулого року лише з бюджетних програм Міністерства розвитку громад та територій (Мінрозвитку) було витрачено понад 17 млрд грн на відбудову та відновлення. Ще понад мільярд гривень — з програм, які фінансувалися міжнародними фінансовими організаціями (МФО).
Жителі Гостомеля долають наслідки російської атаки на місто, березень 2025. Ілюстративне фото: Микола Тимченко / “Рубрика”
Подібні суми породжують потребу у громадському контролі за їхнім використанням. Утім, є проблема — нині держава не має єдиного порталу, який би збирав усі дані про відновлення. Окремі звітності щодо відновлення та відбудови за своїми програмами мають Мінрозвитку, Державне агентство відновлення та розвитку інфраструктури, обласні адміністрації тощо, але ці дані не згруповані в одному місці.
До того ж, інколи звітні дані щодо використання коштів можуть не збігатися з інформацією, оприлюдненою на платформі відкритих даних у сфері публічних фінансів Є-data. Це потребує перевірки, адже, до прикладу, дані про певний платіж, спрямований на відновлення, міг бути не опублікований на платформі, і громадськість лишилася без інформації про використання коштів.
Отже, виникає потреба не лише у зборі й систематизації даних про відновлення та відбудову, а й у їхній верифікації.
Яке рішення?
У 2023 році Центр досліджень фіскальної політики, який займається аналізом публічних фінансів, почав працювати над проєктом “Вартість війни”. Мета — створити єдину базу даних верифікованої інформації про видатки, пов’язані з війною й подоланням її наслідків.
“Ми почали зі збору й верифікації найбільш, на наш погляд, важливого питання — фінансування відновлення. Щоб показати, які об’єкти відновлюють, хто отримує фінансування, скільки проєктів профінансовано тощо. Відновлення нині є основним напрямком роботи, тому що тут є найбільший запит, туди спрямовують великі кошти”, — каже у коментарі “Рубриці” керівник Центру досліджень фіскальної політики Віктор Мазярчук.
Керівник Центру досліджень фіскальної політики Віктор Мазярчук. Фото: uacrisis.org
Таким чином, нині на сайті Центру досліджень фіскальної політики у розділі “Вартість війни” ви зможете знайти верифіковані дані про фактичні видатки з державного (Фонд ліквідації наслідків збройної агресії), місцевих бюджетів та коштів міжнародних партнерів направлених на відновлення та відбудову за 2022-2024 роки.
Також ви можете побачити загальну інформацію про видатки на безпеку й оборону, але без деталізації та верифікації, адже, зазначає Віктор Мазярчук, це «чутливі» дані, з якими центр не працює.
Як це працює?
Як користуватися порталом “Вартість війни”
Спочатку вам потрібно перейти на портал за цим посиланням. На сторінці ви побачите шість категорій: “Фонд ліквідації”, “Місцеві бюджети”, “Кошти партнерів”, “Київська область”, “Безпека і оборона”, “Кошти партнерів (загалом)”. Усі категорії, окрім двох останніх, містять детальну верифіковану інформацію про видатки на відбудову за відповідними напрямками:
- “Фонд ліквідації” — видатки з державного бюджету (Фонду ліквідації наслідків збройної агресії);
- “Місцеві бюджети” — видатки з місцевих бюджетів;
- “Кошти партнерів” — видатки за кошти партнерів (Європейського інвестиційного банку), у тому числі з державним та місцевим співфінансуванням;
- “Київська область” — видатки на відбудову об’єктів на Київщині, що включають видатки з державного й місцевих бюджетів, а також кошти партнерів.
Обравши одну з цих категорій, перед вами відкриється інтерактивна мапа України, графіки з аналітикою щодо об’єктів відбудови, а також фільтри. У фільтрах ви можете обрати рік, за який ви хочете отримати інформацію про відбудову, тип бюджету фінансування (державний, місцевий, міжнародні партнери), категорію об’єктів (житло, водогони, медицина тощо), бюджетні програми, за якими реалізується відбудова об’єкта, а також ЄДРПОУ отримувача або платника коштів. Фільтри синхронізовані з мапою та графіками.
Інтерактивна мапа з фільтрами, категорія “Фонд ліквідації”. Скриншот з порталу “Вартість війни”
Графіки під інтерактивною картою візуалізують інформацію щодо видатків на відбудову за обраний період, за категоріями об’єктів відбудови, а також покажуть найбільших отримувачів та замовників відбудови/відновлення.
Натомість мапа дозволяє побачити інформацію про фінансування об’єктів відбудови на рівні країни, області, району, територіальної громади чи навіть окремого населеного пункту. Об’єкти відбудови, що фінансуються, позначені точками, розмір яких пропорційний спрямованим на них видаткам. Натискаючи на конкретний об’єкт, ви бачите його адресу, кількість коштів, виділених на нього, а також замовника та отримувача коштів.
Мапа так само синхронізована з графіками, які показують дані про фінансування відбудови міста, тергромади чи іншої адміністративної одиниці, яку ви обрали.1 / 3
Як відбувається наповнення бази та верифікація даних
Для наповнення бази “Вартості війни” Центр досліджень фіскальної політики працює виключно з відкритими даними.
Спочатку фахівці центру збирають дані щоденних платежів на об’єкти з відбудови на платформі відкритих даних у сфері публічних фінансів Є-data. Потім отримані суми узагальнюють і порівнюють зі звітністю Казначейства.
Якщо узагальнені суми з платіжок не сходяться зі звітами, тоді Центр досліджень фіскальної політики подає запит до розпорядників коштів для виявлення причин невідповідностей.
Як пояснює Віктор Мазярчук, існує дві найпоширеніші причини невідповідностей. Перша — розпорядник коштів заплатив виконавцю за роботи з відновлення, але платіжку не опублікували на Є-data. Друга — розпорядник заплатив кошти за роботи авансом, а роботи або не виконали, або виконали частково. У такому випадку вся сума або частина коштів повертаються розпоряднику, але цих платіжок також немає на Є-data.
“Тобто першоджерело, з яким ми працюємо, — це платіжні доручення тих установ, які платять за відбудову. Якщо в нас щось не збігається, то ми звертаємося до цих установ з проханням пояснити причину невідповідності, а також дати копії платіжок, щоб підтвердити, що причина є коректною”, — розповідає керівник Центру досліджень фіскальної політики.
Два основні сервіси, з якими працюють фахівці, — це Є-data та Prozorro. На першому можна знайти платіжні доручення, паспорти бюджетних програм, звіти по цих програмах тощо. Другий містить детальну інформацію про публічні закупівлі.
Мазярчук додає, що на початках вся робота зі збором та аналізом даних була ручною, але нині вона на 70-75% автоматизована. І хоча є потенціал до збільшення автоматизації, керівник центру зазначає, що все одно залишається частина ручної роботи, і фінальна перевірка даних — за людиною.
Особливості роботи порталу “Вартість війни”
Віктор Мазярчук порівнює наповнення порталу “Вартість війни” зі збиранням пазла — команда фахівців поступово наповнює портал новою інформацію про видатки з державного й місцевого бюджетів, а також за кошти партнерів.
Утім, нині таке наповнення не є всеохопним та моментальним — на збір та аналіз даних потрібен час, людський ресурс тощо. Тому команда Центру досліджень фіскальної політики фокусується на обраних аспектах моніторингу відбудови, а не контролює всі публічні фінанси, що йдуть на війну та подолання її наслідків.
До прикладу, якщо йдеться про державні кошти на відбудову, то центр верифікує використання та розподіл лише видатків Фонду ліквідації наслідків збройної агресії. Під видатки фонду підпадає низка бюджетних програм, які аналізує центр. Але фахівці, зокрема, не враховують видатки на відновлення об’єктів критичної інфраструктури чи на безпеку і оборону.
Детальну статистику щодо видатків Фонду ліквідації наслідків збройної агресії за 2023-2024 роки, з інформацією про особливості та обмеження, можна знайти за посиланням.
Загалом портал містить дані про видатки на відбудову за 2022-2024 роки. Але, залежно від категорії аналізу, ви можете отримати дані за різні періоди. Нині проєкт “Вартість війни” має дані за такі роки:
- “Фонд ліквідації” — 2023-2024 роки;
- “Місцеві бюджети” — 2023 рік;
- “Кошти партнерів” — 2022-2024 роки;
- “Київська область” — 2022-2023 роки.
“Це як пазл: ми зробили перше — переходимо до другого. Зробили друге — до третього. Таким чином наша задача — постійно додавати нові дані. На жаль, це не так швидко. Наприклад, ми закінчили аналіз Фонду ліквідації за 2024 рік. Ми зібрали дані, верифікували зі звітністю, побачили, де є розбіжності й надіслали запити. Відповіді на запити чекати близько 30 днів. Тож паралельно ми починаємо збирати дані про місцеві бюджети”, — пояснює Віктор Мазярчук.
За словами керівника Центру досліджень фіскальної політики, нині фахівці центру подали запити щодо верифікації видатків з місцевих бюджетів за 2024 рік, тож через щонайменше півтора місяця ці дані будуть на порталі.
Окрім того, додає Мазярчук, нині центр працює над підготовкою даних про закупівлі для об’єктів відбудови, профінансованих з Фонду ліквідації. Раніше ж фахівці працювали лише із платіжками про фінансування відбудови об’єктів. Наразі ці дані проходять фінальну перевірку після верифікації й готуються до публікації.
А це точно працює?
Віктор Мазярчук розповідає, що однією з найважливіших цільових аудиторій проєкту “Вартість війни” є представники ЗМІ. Центр досліджень фіскальної політики відстежує саме фінансування проєктів відбудови, а не фактично виконані роботи. Тому журналісти, користуючися порталом, можуть дізнаватися про конкретні об’єкти й, за потреби, стежити за реальним станом речей на будівельних майданчиках. Журналісти Bihus.info, до прикладу, в одному зі своїх розслідувань використали інтерактивну мапу “Вартості війни” для порівняння коштів, витрачених на відбудову об’єктів в одному з населених пунктів Херсонщини, та коштів, витрачених на відбудову Бородянки.
https://www.facebook.com/plugins/video.php?height=314&href=https%3A%2F%2Fwww.facebook.com%2Ffiscalcenter%2Fvideos%2F1139203417300055%2F&show_text=false&width=560&t=0
До того ж, каже Віктор Мазярчук, він презентує проєкт на журналістських тренінгах, пояснюючи медійникам, де вони можуть застосувати цей інструмент.
Також керівник Центру досліджень фіскальної політики зазначає, що портал є корисним для студентів. За його словами, студенти Київської школи економіки чи Українського католицького університету, з якими співпрацює центр, використовують дані, які напрацьовують фахівці, у своїх групових чи індивідуальних проєктах.
Ще одна група стейкхолдерів, які можуть використовувати дані з бази “Вартості війни”, — державні органи. Віктор Мазярчук розповідає, що центр вже надіслав дані Рахунковій палаті — про використання коштів Європейського інвестиційного банку, та Державній аудиторській службі — про відбудову у Київській області. Тепер, каже Мазярчук, всі бази даних, які формуватиме центр, надсилатимуть у два згадані органи, а також в усі антикорупційні державні органи.
“Також проєкт є корисним для міжнародних партнерів. Адже коли ти показуєш іноземцям, що всі дані можна побачити в одному місці, то це про прозорість, це про довіру. Таким чином ми опосередковано будуємо довіру до держави, адже показуємо, що кошти, які витрачаються на фінансування відновлення (а в основному це кошти партнерів) — використовуються прозоро, підзвітно й ефективно”, — пояснює керівник Центру досліджень фіскальної політики.
Цей матеріал підготовлено за фінансової підтримки Європейського Союзу в рамках ініціативи «Партнерство «Відкритий уряд» в Європі». Зміст цього документа є виключною відповідальністю ГО «Інститут успішного міста» та медіа рішень «Рубрика» і за жодних обставин не може розглядатися як така, що відображає позицію Європейського Союзу.