На початку лютого 1919 ліваки Єлисаветграда – залишки комуністів, есери, анархісти – об’єдналися і повстали проти української влади міста. Оволодівши Єлисаветградом, вони впустили в місто і в повіт продзагони з москви, смоленська та петрограда. На словах було обіцяно “царство трудящих” і “війну буржуям”, а на ділі нова влада взялась відбирати хліб у селян “в помощь голодающему северу”, бо в російських губерніях бездарна політика більшовиків-комуністів дійсно призвела до голоду.
Доведені до відчаю, в серпні 1919 селяни нашого краю повстали проти комуністичних запроданців. Найбільше повстанців було у Губівці та Компаніївці, хоча взяли участь і інші села. Керував Герасим Нестеренко – вчитель, військовик, симпатик УНР, родом із с. Червоновершка.
Проти селян комуністи вислали панцерник, застосували і міномети, але у боях між Мар’ївкою і Компаніївкою 6-8 серпня 1919 були розбиті, відступили до міста, але селяни переслідували ворогів, і надвечір 10 серпня оволоділи Єлисаветградом. Перелякані комуняки залізницею втекли до Помічної, а звідти через Малу Виску і Смілу – до Києва, і далі – в Білорусію та в москву.
Пам’ятаймо!
Сергій Гейко