Десь три дні тому під моїми інстаграм-постами почали біснуватись боти. Тематика знайома: проплачені злі матюкливі діти, які нічого не розуміють, просто «розгойдують ситуацію» на замовлення і взагалі — «некультурні».
А сьогодні мені знесли фото з мітингу у Facebook. В мене великий акаунт. І я чудово розумію, яку кількість ботів треба підключити, щоб це сталося. Я чудово розумію, що це не випадковість. Це — системне намагання задавити опір. Але є кілька «але».
1. Четвер. Голосування.
Дорогі владці, якщо ви намагаєтесь зам’яти історію з законом про НАБУ-САП — це дуже поганий сценарій.
Тому що всі все розуміють. Не тримайте людей за дурнів. Ви вже й так втратили довіру, не втрачайте глузд.
2. Не дай Боже комусь у владі виникне ідея «подавити протест».
Якщо ви зробите хоча б один крок у цьому напрямку — це буде КІНЕЦЬ. Не для студентів. Для вас.
3. Ви смієтесь із дітей, які «не знають, що таке НАБУ»?
Вони знають. Вони краще за вас читають законопроєкти, юзають ChatGPT і вміють включати критичне мислення. А щодо матів – ну вибачте. Такий зараз час. Коли навколо стільки брехні й зради, культурна лексика не завжди справляється.
4. Передача влади в Україні — завжди тест на адекватність. Кравчук → Кучма — спокійно. Кучма → Янукович? Ні, Майдан. Ющенко → Янукович — спокійно. Янукович → народ — Майдан. Порошенко → Зеленський — спокійно.
А тепер головне питання: Як Володимир передасть владу?
Бо є одне «але». Йолка, Володимире, вона завжди залишається Йолкою.
А Ростов? Ростов вас уже не прийме.
Дана Ярова
Джерело: https://censor.net/ua/b3565816