На кого з олігархів Зеленський змінює Коломойського

Президент України Володимир Зеленський хоче подружитися з найбагатшими людьми країни. Особливо простежується зближення з власником інвестиційно-консалтингової групи «EastOne» Віктором Пінчуком.

Минулого тижня прийшла дивовижна звістка: Євразійська економічна комісія, де головною скрипкою, зрозуміло, є Росія, призупинила до червня 2020 р дію антидемпінгових мит на українські сталеві суцільнокатані колеса в розмірі 34,22%. Ясна річ, особливо порадів новини український мільярдер Віктор Пінчук, адже на його компанію “Інтерпайп” припадає понад 90% імпорту залізничних коліс в країни Євразійського економічного союзу (ЄАЕС). За даними ” Схем “, цей виробник тільки за п’ять місяців 2019 го продав в Росії труби і колеса на суму понад 1 млрд грн.

Однак новина це для Пінчука? Адже митні бар’єри для його продукції зняли в акурат після повернення главою українського представництва в Мінську групу другого президента України Леоніда Кучми, який, як відомо, доводиться олігархові тестем. Він уже обіймав цю посаду до 28 вересня 2018 року, а на початку червня був знову призначений президентом Володимиром Зеленським.Тоді Кучма визнав, що раніше був на переговорах мало не “весільним генералом”, а зараз розраховує на результативні рішення.

Звичайно, офіційно припинення мит не пов’язують з політикою. Нібито цього літа в ЄАЕС нарешті усвідомили, що збиток від антидемпінгових заходів проти українських коліс більше, ніж імовірна загроза від їх імпорту. Розслідування, яке стало причиною скасування загороджувальних заходів, почали на підставі скарги ВАТ БелАЗ і Казахстанської залізниці на дефіцит залізничних коліс. За оцінками Євразійської економічної комісії, в 2019 р трьом країнам знадобиться 1,7 млн шт. суцільнокатаних коліс, в тому числі 1,5 млн шт. – Росії, 70 тис. Шт. – Білорусі та 136 тис. Шт. – Казахстану.

Але дивно, чому в цих країнах схаменулися лише зараз, адже колеса від “Інтерпайп” на їхньому ринку подорожчали ще з 2015 року, коли ЄАЕС і ввів антидемпінгові мита на насіння соняшнику з України в розмірі 4,75% від митної вартості, а потім – 34,22%. Примітно, що їх дія була розрахована на п’ять років, тобто до 2020 р, а значить недавнє рішення можна називати навіть не призупиненням, а за фактом скасуванням мит.

Отже, повернемося до політичної складової. Ще в кінці травня Віктор Пінчук відвідував Адміністрацію Президента разом з Леонідом Кучмою. Про що домовлялися достеменно невідомо. Володимир Зеленський, природно, стверджує, що мільярдер нічого не просив і тільки допомагав вмовляти свого зятя знову очолити українську делегацію Тристоронньої контактної групи в Мінську. Як би там не було, Кучма погодився, з’їздив на переговори і незабаром для бізнесу Пінчука прийшли хороші вісті. Якщо припустити, що це не збіг, то виникає питання, а що натомість, на які поступки пішла в Мінську Україна?Відповіді немає. Поки що…

Зате про зближення Пінчука з новою владою є безліч інших свідчень. Перш за все партія “Голос” Святослава Вакарчука, яку пов’язують з цим мільярдером, офіційно попросилася до коаліції з Подред на парламентських виборах пропрезидентської “Слугою народу”. До речі, “Голос” по суті в відкриту підтримується Вашингтоном: посол США в Україні Вільям Тейлор навіть приїжджав в штаб партії в день голосування. У свою чергу і Пінчук також в ладах з Білим домом. Один факт. У минулому році стало відомо, що радник президента по США з питань нацбезпеки Джон Болтон з питань нацбезпеки отримав гонорар $ 115 тис. За участь в заходах фонду Пінчука.

Більш того, люди з орбіти мільярдера вже зараз займають важливі посади. З останнього. Радником президента призначений Володимир Бородянський, який очолював пінчуківський медіагрупу StarLightMedia в 2012-2018 рр. Одним з чотирьох незалежних членів наглядової ради “Укргідроенерго” стала екс-заступник міністра економіки і торгівлі Наталія Микольська. Вона встигла побувати партнером в юркомпанії “Саєнко-Харенко”, засвітився в спільних проектах з Фондом Віктора Пінчука, а в минулому році провчилася у Стенфордському університеті на програмі “Нові лідери”, яку за рік до цього прослухав Вакарчук. Крім того, за даними ЗМІ, Зеленський планує призначити держуповноважених Антимонопольного комітету України (АМКУ) адвоката Наталю Буроменський, яка тільки що балотувалася в нардепи від “Голосу”.

Що примітно, нова влада не забули і про інтереси в АМКУ іншого олігарха – Ріната Ахметова. Аналогічну посаду може отримати співробітниця Офісу ефективного регулювання Ольга Нечитайло, яка вже була головним спеціалістом в антимонопольному відомстві і вела справи ахметовкого енергохолдингу ДТЕК. І, по всій видимості, вела так, що монополізму в його діях АМКУ не побачив. При цьому є якась спадкоємність передачі “ДТЕКовскіх справ” в комітеті. Справа в тому, що до останнього часу за ринок електроенергії там відповідала заступник голови АМКУ Марія Нижник, яка, зокрема, цієї весни підписала рішення про відмову держкомпанії “Енергоатом” в розгляді справи щодо порушення законодавства про економічну конкуренцію шляхом надання переваг теплових електростанцій (за формулою “Роттердам +”).

Якщо ж “зняти” ситуацію загальним планом, то видно дії адміністрації Зеленського на зближення з деякими фінансово-промисловими групами, іншими словами, бажання знайти новий компроміс з олігархами. Правда, ще не дуже зрозуміло, як в цю схему вписується співвласник групи “Приват” Ігор Коломойський, якого опоненти нинішнього глави держави до сих пір називають “ляльководом” на українській політичній сцені. Може, Зеленський вирішив остаточно зірвати з себе ярлик “маріонетки Коломойського” і порвати з ним?Або в Офісі президента все-таки намагаються скласти пазл інтересів усіх названих мільярдерів? Побачимо.

Алекса ШВЕЦЬ / Деловая столица

 

MIXADV

цікаве