З’явилися перші відомості про термінові контакти між Пекіном та Києвом після закритих міжнародних консультацій. У мережу потрапили тривожні подробиці про те, що лідер Китаю Сі Цзіньпін вийшов на прямий зв’язок та оприлюднив нові умови щодо припинення вогню та переговорного процесу. У суспільстві вибухнув справжній шок: замість воєнної ескалації, дипломатичні джерела заговорили про пропозиції Пекіна щодо розгортання спостережних місій та заморожування бойових дій по лінії зіткнення. Подейкують, що китайська сторона висунула власне бачення закінчення війни, однак умови шокують!
З’явилася інформація, що український розвідувальний підрозділ цього року почав набирати добровольців із Китаю, країни, яку вважають головним союзником Росії. Один із підрозділів української військової розвідки започаткував нетиповий проєкт із вербування добровольців, залучивши до своїх лав громадян Китаю. Видання The Guardian розповіло, хто ці люди й чому вони обрали Україну.
Як пишуть аналітики видання, українські військові частини змушені конкурувати між собою за фінансування та новобранців, тому багато з них мають власні бренди й публічну присутність. Один із таких підрозділів, що спеціалізується на розвідці, запустив цього року незвичну ініціативу – вербування бійців із Китаю. Про це пише The Guardian.
Командир із позивним Муза попросив не називати підрозділ, пояснивши це делікатністю проєкту. Він пояснив, що йдеться насамперед про самих бійців, про їхню власну безпеку та безпеку їхніх родин.
Наразі в підрозділі служить близько десяти китайців. Головним добровольцем є 44-річний чоловік, який просить називати його англійським іменем Тім. П’ятеро інших після завершення підготовки повернулися до Китаю через тиск влади, і Муза побоюється, що розголошення особистостей може спричинити нові звільнення.
Китайська влада пильно стежить за своїми громадянами. Формально закон не забороняє служити в іноземних арміях, проте кілька добровольців розповіли, що спецслужби допитували їх або їхніх родичів.
У МЗС Китаю заявили, що відомство неодноразово випускало попередження й закликало громадян триматися якнайдалі від зон збройних конфліктів, а особливо уникати участі у військових операціях будь-якої зі сторін.
Дехто в українському війську побоюється, що такі бійці можуть передавати Пекіну цінні розвіддані. Офіцер з іншої бригади зізнався, що “добре подумав би”, перш ніж брати когось із КНР. Музу це не турбує.
Муза зауважив, що в нинішній ситуації і командирам, і українському народу підійде будь-хто, адже людей бракує.
Тім відповідає за ремонт безпілотників. За тиждень він відновив близько 10 дронів Mavic і 15 FPV-апаратів. Командир навіть пожартував, що з такою роботою “краще мати одного китайця, ніж 10 українців”.
Ще один боєць, якого видання називає Ванею, приєднався до підрозділу влітку. 36-річний чоловік із провінції Хубей зізнався, що життя в Китаї стало “задушливим”, а рішення їхати в Україну визрівало довго.
Військовий розповів, що це рішення визріло під впливом багатьох чинників, які накопичувалися роками: втоми від попереднього життя, туги за демократією та свободою, а також його ставлення до України.
37-річний Неро з провінції Фуцзянь роками писав у мережі на підтримку України й став помітним інфлюенсером. Кілька його акаунтів видалили, що він пов’язує саме з проукраїнською позицією. Колишній проєктний менеджер із пристойною зарплатнею тепер навчається керувати FPV-дронами.
Неро наголосив, що хоче донести людям просту річ: не всі китайці підтримують російську агресію, адже чимало його співвітчизників налаштовані доброзичливо й прагнуть допомогти Україні.
Українські сили відчувають гостру нестачу людей, адже більшість охочих уже воюють і виснажені, а частина чоловіків переховується від мобілізації. Нині в Україні близько 16 тисяч іноземних бійців, тобто менш ніж 3% від складу армії.
Нагадаємо, що Зеленський попросив Трампа під час переговорів із Сі Цзіньпіном порушити питання російсько-української війни і спробувати залучити Китай до її завершення. Логіка зрозуміла: сьогодні навряд чи хтось у світі має більше економічного впливу на Росію, ніж Пекін.
Але є просте питання: чи Сі Цзіньпіну взагалі вигідно зупиняти війну, на якій Китай уже заробив десятки мільярдів доларів і отримав майже ідеальну для себе Росію?
За роки великої війни Москва втратила значну частину західних ринків, технологій та інвестицій і була змушена розвернути економіку на Схід. Китай отримав величезного постачальника сировини, який тепер має значно менше можливостей торгуватися, і водночас величезний ринок для власних товарів та технологій.
Наскільки це вигідно Пекіну, нещодавно фактично розповів сам очільник “Роснефти” Ігор Сєчин. За його словами, з 2022 року Китай лише завдяки вигіднішій ціні російської нафти отримав близько $27 млрд економічного ефекту. Топто Росія втратила значну частину західного ринку і тепер змушена продавати нафту Китаю дешевше за ринкову альтернативу. Китай купує дешевше – і тільки на різниці в ціні на нафту зекономив майже $30 млрд.
А є ще дешевший російський газ, інша сировина та товари. Якщо все це скласти, то лише на економії Китай уже заробив на російській залежності понад $50 млрд.
Причому Китай не збирається зупинятися. Лише в серпні імпорт російської нафти до Китаю зріс більш ніж на 41% у річному вимірі. І це дуже показовий момент: поки Захід намагається скоротити нафтові доходи Кремля і змусити Путіна закінчити війну, Китай користується ситуацією і нарощує закупівлі російських енергоресурсів. Не тому, що Сі любить Путіна. Просто Росія зараз продає Китаю те, що йому потрібно, на дуже вигідних умовах.
Водночас Китай заявив, що готовий залишатися надійним партнером України та розширювати взаємовигідну співпрацю між двома країнами, на цьому наголосив посол Китайської Народної Республіки в Україні Ма Шенкунь.
“Економіки Китаю та України значною мірою доповнюють одна одну, тому співпраця двох держав має широкі перспективи. Китай готовий бути надійним партнером України. Ми прагнемо й надалі розширювати взаємовигідне співробітництво, приносити більше користі народам обох країн і разом відкривати нові перспективи розвитку китайсько-українських відносин”, – сказав посол під час прийому в Києві з нагоди 77-ї річниці утворення КНР.
У заході взяв участь заступник міністра закордонних справ України Євген Перебийніс, представники дипломатичного корпусу, українських державних і громадських організацій, бізнесу та китайської громади.
Ма Шенкунь зазначив, що у 2026 році виповниться 15 років з моменту встановлення китайсько-українського стратегічного партнерства, а у 2027 році країни відзначать 35-річчя встановлення дипломатичних відносин.
За його словами, Китай протягом багатьох років залишається найбільшим торговельним партнером України та одним із основних джерел українського імпорту.
Посол звернув увагу на розвиток двосторонньої торгівлі сільськогосподарською продукцією. Зокрема, у 2025 році Україна та Китай підписали протоколи, що відкривають можливості для експорту українського гороху та водних біоресурсів дикого вилову, а у 2026 році – протокол щодо експорту українського пшеничного борошна до Китаю.
“Це створює міцну основу для подальшого розширення експорту української аграрної продукції”, – зазначив Ма Шенкунь.
Однак у Китаї планують також ще більше поглиблювати співпрацю з Росією. Про це на брифінгу заявив речник МЗС КНР Ґо Цзякунь, коментуючи 77-му річницю встановлення дипвідносин між країнами.
«Упевнені, що Китай і Росія будуть дотримуватися початкових принципів встановлення дипломатичних відносин, поглиблювати всебічне стратегічне співробітництво, сприяти розвитку та відродженню своїх країн», – сказав Ґо.
За його словами, Пекін і Москва також продовжать спільно докладати зусиль для реформування та вдосконалення глобального управління.
«За 77 років Китай і Росія зміцнили принципи добросусідства та дружби й сьогодні успішно розвивають всеосяжне стратегічне партнерство і взаємовигідну співпрацю. Нинішня китайсько-російська взаємодія є прикладом міжнародних відносин нового типу», – зазначив дипломат.
Тим часом Китай переглянув закон про мобілізацію уперше з 2010 року. Нова редакція розширює можливості держави у випадку війни та дозволяє вилучати майно приватних осіб та компаній для потреб армії.
Закон про мобілізацію з посиленими вимогами до громадян та бізнесу Китаю набуде чинності у жовтні. Мобілізація має забезпечити перехід країни від мирного часу до війни та передбачає використання економіки, інфраструктури та людських ресурсів для потреб оборони, пише видання.
Після оголошення мобілізації влада зможе вилучати: цивільні автомобілі, об’єкти інфраструктури, енергетичні потужності.
Приватні компанії та громадяни будуть зобов’язані виконувати ці розпорядження.
За даними Nikkei, закон також торкнеться іноземних компаній у Китаї. Їм можуть доручити випуск товарів для державних потреб при надзвичайній ситуації.
Також закон передбачає використання розробок у таких передових галузях для мобілізації як: штучний інтелект, робототехніка, безпілотники.
Влада разом з приватними компаніями повинна створювати запаси стратегічно важливих матеріалів та рідкісноземельних металів.
Держвідомства повинні будуть готувати відомості про всі можливості та технології, які влада зможе використати у разі війни.