На початку 2007 року, американські козаки сформували пошукову групу з колишніх офіцерів ФБР, ЦРУ, Секретної служби, Мінюсту США… Так почалася наша версія легенди про розшуки золота Гетьмана Полуботка в Лондоні. Це була дійсно найпотужніша і найпідготовленіша експедиція за 100 років. Протидіяли їй сили, які реально керують планетою. Отож, результат був прогнозований. Тепер можна говорити про все те у моєму фірмовому казковому стилі, який так любить моя читацька аудиторія, дипломати та діячі найрізноманітніших спецслужб. Це є реальна сіра зона історії та геополітики. Ні спростувань, ні підтверджень… Уряд Великобританії відмовився “за деякими винятками від своїх претензій до Радянського Союзу в зв’язку з постачанням і послугами за час Другої світової війни”. За іншими радянськими боргами встановлювалися надзвичайно низькі ставки – 0,5% річних, а для виплат як за ними, так і за позиками, які ще не були надані, встановлювалася відстрочка погашення 15 років. Існував ще й секретний додаток до договору, але зміст його також досі невідомий. Наприкінці 50-х років англійці почали виявляти неспокій з приводу пробачених військових боргів і наполягати на укладенні нової угоди, яка б анулювала всі британські і радянські взаємні фінансові претензії, причому як державні, так і з боку приватних осіб. Цілком можливо, що пропозиція англійців була безпосередньо пов’язана з новим спалахом інтересу до справи про спадщину гетьмана. Тоді про Полуботка була опублікована невелика замітка в “Известиях”. Перспектива судового позову навряд чи могла залишити британських фінансистів байдужими. Великобританії знадобилося ще 18 років дипломатичних зусиль, щоб укласти другий договір про взаємну відмову від претензій, що виникли до 1939 року. Відповідний документ був підписаний під час візиту міністра закордонних справ СРСР Едуарда Шеварднадзе в Лондон у липні 1986 року. Найбільша проблема – у тому, що отримати спадщину гетьмана згідно з договором, укладеним 281 рік тому, може лише людина, яка зможе документально довести, що є прямим нащадком Полуботка. СРСР не знайшов такої людини. Немає її і сьогодні…” Якийсь із лондонських банків і понині повинен зберігати оригінальні папери про відкриття рахунку… Ми розуміємо, який… -У цій справі чимало дивних таємниць і документальних провалів, – говорить отаман Американських козаків Сергій Цапенко, – Особливо в частині наївного звернення напівофіційних представників тодішньої української влади, до не зрозумілих до кінця, представників не то англійської влади, не то банківського бізнесу… Гляньте на прізвища переговірників! Поезія! Публіцистика! А де професіонали? Де досвідчені юристи-міжнародники, детективи, спецслужби? В Україні і нині майже нема людей, спроможних на сучасному рівні, вести рівноправні переговори з таких делікатних питань! Що говорити про ТІ роки! Тому, ознайомившись з деякими документами і свідченнями, які досить випадково потрапили у наші руки, ми зрозуміли, що українців просто обманули! Англія не воювала на своїй території. Не пережила окупації. Отже, знайти документальні сліди у такій справі, та ще й з ТАКОЮ гігантською сумою грошей дуже просто! Офіційно заявляю, що ми маємо справу зі змовою групи міжнародних банківських кіл проти України. Почали брутальний тиск, погрози, шантаж… Довелося поспішно евакуюватися. http://www.1plus1.ua/dyvitsya/programy/teritoriya-obmanu.htmlПрикольний лист журналістка написала до агліцького банку. І що неймовірно, отримала потужну заперечливу відповідь. Голівудський стиль. |
Leave a Reply
Щоб відправити коментар вам необхідно авторизуватись.