Як Карабах і Придністров’я: про сценарій для Донбасу

Пентагон в шоці: Україна годує сотні генералів, які навіть не бачили окопів… НЕ БАЧИЛИ ОКОПІВ та і стріляють так собі…

21/04/2018 AA 0

Парадоксальна в нашій країні склалася ситуація – генералів в армії більше, ніж у держав, які входять до складу НАТО. І хоча за паперами ми начебто […]

“Частково Карабах, частково Придністров’я” – так змальовують сценарій для Донбасу на найближчий рік експерти, з якими спілкувалася ВВС Україна.

Війна на сході країни стала однією із найтриваліших у Європі з часу Другої світової війни. Досі найдовшою вважався конфлікт у Боснії та Герцеговині у 1992-1995 роках. На початку нового року лунають невтішні прогнози про те, що у стані конфлікту, нестабільності Донбас перебуватиме ще роки і навіть десятиліття.

Опитані ВВС Україна експерти вважають, що 2018-й стане роком подальшого “заморожування” конфлікту. Такий сценарій вони вважають найімовірнішим. І також прогнозують, які фактори можуть вплинути на ці прогнози і змінити очікуваний сценарій.

Сценарій 1: інерційний, замороження конфлікту

“Найімовірнішим сценарієм на осяжну перспективу є продовження нинішніх тенденцій, збереження уповільненого конфлікту, можливо, з деякими тимчасовими загостреннями”, – вважає директор російських програм Фінського інституту міжнародних відносин Аркадій Мошес.

“Я не вірю у те, що станеться суттєве загострення ситуації. Сьогодні всі розуміють, у тому числі у Росії, що ціна такого загострення буде занадто високою – і у людському вимірі, і у матеріальному, а також призведе до нових санкцій. Водночас, всі розуміють, що прориву у розв’язанні конфлікту також чекати не варто”, – додає експерт у коментарі ВВС Україна.

Експерт Національного інституту стратегічних досліджень при президенті України Олексій Полтораков, а також керівник програми “Російська внутрішня політика і політичні інститути” Московського центру Карнегі Андрій Колесников вважають, що 2018 рік буде роком подальшого заморожування конфлікту.

 

За словами Олексія Полторакова, ще у 2016 році фахівці інституту називали три сценарних прогнози розвитку ситуації:

  • силовий або балканський,
  • сценарій “заморожування” конфлікту, як у Нагірному Карабаху і Придністров’ї,
  • гуманітарний, німецький сценарій, який передбачає мирне повернення неконтрольованих територій до складу України.

Третій експерти вважали найдовшим, але і найприйнятнішим для України. Проте зараз прогнози змінилися.

“Якщо тоді ці три сценарії виглядали однаково можливими, то нині найімовірнішим є заморожування конфлікту, тобто, перетворення Донбасу на дивний еквівалент частково Нагірного Карабаху, частково Придністров’я”. – каже ВВС Україна експерт НІСД Олексій Полтораков.

“Як у Карабаху, слід чекати регулярних перестрілок, діяльності диверсійно-розвідувальних груп, час від часу загибелі людей. І схожість із Придністров’ям у тому, що все ж гуманітарна складова лишається – люди їздять через лінію розмежування, багато хто отримує зарплати і пенсії і в сепаратистських республіках, і в Україні, українські підприємтсва працюють в ОРДЛО, якщо вони зареєстровані і платять податки на контрольованій території”, – вважає експерт НІСД.

Керівник програми “Російська внутрішня політика і політичні інститути” Московського центру Карнегі Андрій Колесников також прогнозує, що Донбас чекає “інерційний сценарій”.

“Глухий кут з Мінськими угодами, заморожений конфлікт, і це може тривати роками. Усе так, як в інших невизнаних “республіках” – Нагірному Карабаху, Південній Осетії, Абхазії, Придністров’ї. Цей перелік тільки зростає, вся Росія вже оточена невизнаними “республіками”. І все це триває роками, і усе більше людей до цього звикає”, – підсумовує Андрій Колесников у коментарі ВВС Україна.

 

Сценарій 2: коли дадуть летальну зброю

Аркадій Мошес вважає, що надання Україні Сполученими Штатами летальної зброї може ускладнити ситуацію.

“Москва це не зможе залишити без уваги. Тому якщо не на Донбасі, то в інший частині світу Захід стикнеться з якоюсь відповіддю Росії. Я думаю, що це може статися не на Донбасі. І куди поведе спіраль конфлікту Заходу і Росії, одним із театрів якого є Україна, – ось це передбачити складно або й неможливо”, – каже експерт Фінського інституту міжнародних відносин.

Аркадій Мошес припускає, що може йтися про подальшу ескалацію на території України, і не обов’язково на Донбасі.

“Ми ж можемо згадати, що минулого року в Україні вибухнули три потужні військові арсенали. Я би тут використав модне нині поняття – “not kinetic”, тобто, відповідь може бути нелінійною”, – додав він.

Андрій Колесников із Московського центру Карнегі також вважає, що надання летальної зброї може стати фактором загострення ситуації на Донбасі. Але ускладнень, вважає він, слід чекати у політичній площині, а не на фронті.

“Передусім, це жест підтримки України, а не щось, що може суттєво змінити військову ситуацію. Президент Дональд Трамп і нинішні американські еліти досить жорстко налаштовані проти Росії, і цим можна пояснити рішення про надання зброї Україні. Проте, все ж таки, вважаю це рішення політично необачним, без нього можна було б обійтися”, – вважає він.

У той же час, експерт Національного інституту стратегічних досліджень Олексій Полтораков каже, що наслідки надання зброї Україні “занадто перебільшуються”.

“Тут є політичний і військовий аспекти. Військовий полягає у тому, що проведення великих операцій фронтового масштабу, із артилерією і тим паче з авіацією – це абсолютно нереально. Для цього варто лише поглянути на перелік озброєнь, яке має бути надане”, – вважає експерт НІСД при президенті України.

“Фактично, ідеться про попереджувальний меседж Росії, це як запобіжних щодо можливої ескалації конфлікту”, – додає Олексій Полтораков.

Сценарій 3: миротворці

Експерти переконані, що ініціатива Києва, підтримана Заходом, про введення миротворчого контингенту ООН у зону конфлікту – нереалістична, або ж це питання дуже далекого майбутнього.

“Я не вірю в імовірність введення миротворців на лінію зіткнення і тим паче не вірю, що це можливо у сепаратистських утвореннях. Москва не піде на настільки глибокі поступки. В інтересах Заходу на сьогодні була б згода на введення якогось символічного контингенту. Але і такий сценарій виглядає не надто реалістичним. Навіть для того, що поставити підрозділи на лінію зіткнення, потрібні величезні людські і матеріальні ресурси”, – переконаний Аркадій Мошес.

Андрій Колесников із Московського центру Карнегі називає цю ініціативу “ще одним зразком глухого кута”.

“У Путіна – своє бачення, у Заходу – своє, і це взаємно неприйнятні позиції. Продовжується імітація переговорного процесу, що, звісно, краще, ніж повна їх відсутність. Але мені здається, що це тупикова гілка розвитку ситуації”, – каже він.

Сценарій 4: поступки і нові формати

Опитані ВВС Україна експерти вважають, що говорити про те, що якась зі сторін конфлікту піде на поступки і це змінить ситуацію на Донбасі, немає підстав.

“Слід зважати, що Україна увійшла у передвиборчу кампанію. Тому поступки Києва, які би могли бути записані офіційно і виконувалися – неможливі. Опозиція одразу ж матиме підстави заявляти, що владі ніхто такого права не давав”, – вважає Аркадій Мошес.

“Президентські вибори у Росії, призначені на березень 2018 року, також є фактором, який не дає підстав говорити про зміну позицій. Кремль має вето на будь-які зміни на Донбасі, і до завершення виборів і вступу президента на посаду ніяких помітних рухів Росія не робитиме”, – вважає український експерт Олексій Полтораков.-http://www.bbc.com/ukrainian/features-42552998

Водночас, він вважає, що слід чекати продовження американо-російського діалогу, який започаткували Курт Волкер і Владислав Сурков і який став якщо не альтернативою мінському і нормандському форматам, то суттєвим їх доповненням.

Олексій Полтораков припускає, що цей новий формат може мати певні результати, але кардинально на ситуацію на Донбасі не впливатиме.