Чи не здав країну. І що?

Пазурі Кремля в наукових колах заходу: як західні університети стали цінним джерелом розвідданих для рашистів

29/03/2024 AA 0

У середині січня естонські служби безпеки затримали В’ячеслава Морозова, професора міжнародної політичної теорії в Тартуському університеті, що в Естонії. Це один з найстаріших вишів країн […]

Дякую, дуже дякую

Зустріч в Парижі завершилася в самому Парижі, але не в обговореннях українських громадян. Люди перемивають один одному кістки, розсипаються в компліментах нової влади або критикують її дії. Але, в будь-якому випадку, як-то помічають підсумки нормандського саміту, найчастіше ігноруючи його суть.

А вона проста: Зеленського хвалять за те, що і так малося на увазі його робочими обов’язками. Добре почали!

Головний незручне запитання

За старою доброю традицією, гострий момент в історії України викликав черговий розкол її жителів. Хтось радіє, що Зеленський не здав нас з потрохами, хтось кричить про велику перемогу, найбільш думаюча частина відповідає прямо: хоча б не стало гірше.

Але всі ці телячі ніжності потім розсипаються в пух і прах, коли звучить головний зустрічне запитання. І що?

Так, президент не здав країну в лізинг. І що? Це перемога над світовим злом, я так зрозумів. Це тепер ми повинні закидати букетами і бюстгальтерами кожен крок Зеленського, якщо він обійшовся без ешелонів ганьби?

Наш найбільший лідер сучасності ™ нагадав, що Крим український. Ну круто, круто. І що? Президент зазвичай такого не робить, але Зеленський піднатужився і переломив хід ситуації? Ні, ніякого подвигу тут немає.

Президент здійснив свою дитячу мрію і зустрівся з Путіним. І що? Бажання не зробити гірше було б непоганим для звичайного громадянина. Але гарант, Мекаючий про сепаратистів, а не терористів, у мене ніякої поваги викликати не може. Це слабкість.

Обмін полоненими, який «попередньо обговорили», важливий. І що? Поки Росія діє за своєю звичною методичке, полонених у неї буде вистачати хоч на тисячу обмінів раз на місяць. Та й дивно виходить, багатьом патріотам в Україні тепер живеться, як в Росії. Поки Зеленський зручніше сідав в кріслі, яке вважає троном, не в Росії шторм наших військових і волонтерів. Це робили у нас, руками наших правоохоронців, руками наших суддів. Так собі переможенька.

Таких «І що?» У відповідь на оптимізм, натягнутий на глобус, можу наваять пачками. Легше не стане, але люди забули: президент так і повинен робити, ніякого подвигу тут немає. Втім, Зеленський примудрився проїхати стільки важливих моментів, що вже калькулятор зламався підраховувати. Але це не привід радіти тому, що Володимир Олександрович не обрушив всі свої позиції на очній зустрічі з лідером країни-агресора, якого він сам боїться назвати агресором.

Український топ-менеджер

Якщо український народ так поблажливий по відношенню до осіб, тимчасово займає пост президента, вітаю: ми найдобріша нація в світі. Напевно, ми не пливемо в степ подвійних стандартів і ставимося так до всіх підряд.

Сантехнік просидів у вас в квартирі півроку, прийшов без інструментів, чхнув на білі шпалери, а після відходу нічого не змінилося? Не критикуйте його, Зеленський робить те ж саме на посаді президента. І так, заплатите сантехніку. Гаранту ми адже оплачуємо рейс на відпочинок, та й свиту його утримуємо. Будемо послідовно працювати з кожним українцем за універсальним лекалом.

Стоматолог уважно подивився на зуб, навіть не доторкнувся до нього і відправив вас назад? Він просто рівняється на кращих і хоче коли-небудь стати президентом. Заплатіть за такий зворушливий сеанс, він же не зробив гірше.

Кондуктор в тролейбусі видав пом’ятий квиток, косо подивився і наступив на ногу? Потисніть йому руку (якщо дозволить, звичайно), гірше ж не зробив. Міг адже згвалтувати, але не став цього робити.

Ветеринар не вилікувати собаку, яку ви ледве довезли до нього на прийом? Не критикуйте його, адже він міг і ножичком штрикнути.

Офіціант приніс замовлення на півтори години пізніше, коли вам вже і їсти перехотілося? Дайте йому щедрі чайові, адже він міг вам в їжу плюнути – а не зробив цього. Уже заслужив похвалу.

Насправді українець готовий полагодити власний унітаз ніжно розбитим черепом сантехніка-нездари. Наш співвітчизник виб’є стоматолога все зуби, якщо він йому не допоможе, але візьме гроші. Кондуктора обматюкав, ветеринара здасть поліції, офіціантові дасть моральних стусанів, але не чайових. І це правильно.

Так з якого біса нам інакше ставитися до президента? Ця людина живе за рахунок наших податків і перед зустріччю влаштував стільки факапов, скільки могло вистачити на його досить скромне зростання.

Що залишилося за кадром

Критикувати Зеленського за Париж я не хочу. Всі епітети, метафори і щирі побажання і подумки озвучив вчора, коли відчував почуття іспанського сорому за свою власну країну. А наш гарант насправді записав собі на рахунок ще два провалу, які просто не були взяті крупним планом.

Пункт 1. Українські учасники протесту були висміяні президентом і подані як його особисті вороги. Цитата: шумлять, гудуть, працювати заважають. Володимир Олександрович вже шкодує, що відкрив для візитерів врата перед Офісом президента.

Тобто народ, який переживає за країну, йому заважає. Це не козир на переговорах з Кремлем, а перешкода, якийсь настирливий шум. Ясненько.

Пункт 2. Російська пропаганда роками обробляла українців, звучачи з кожної мікрохвильовки. Потім ми залишилися без російських онлайн-ресурсів, і ситуація трохи покращилася. Але на нормандському саміті її наративи озвучували відразу двоє людей: Путін і Зеленський.

Першому можна пробачити, він цю пропаганду і просуває. А другий надходить по-ідіотськи, слухняно повторюючи байку про «сепаратистів» і Росію, яка «як-то може вплинути» на них. Мені стало соромно, коли Зеленський покликав росіян приїхати в Україну і переконатися у відсутності утисків російськомовних.

Я ставлюся до посади президента з повагою, але без зайвого пієтету. В першу чергу, це наша обкладинка цілої країни. У другу, це фільтр дурних законопроектів. По-третє, робота цього менеджера оплачується з наших кишень, тому питати з нього необхідно по повній програмі.

Єдине, що з цих трьох пунктів робить Зеленський – витрачає наші гроші. На жаль і ах, більше нічого. І тому питання «І що?» – не жарт, а логічна критика.

 https://petrimazepa.com/ne_sdal_stranu_i_chto

MIXADV

цікаве