Саботаж і провокація. 13 ознак пасивно-агресивних людей

Пасивна агресія властива людям, які не навчилися в дитинстві прямо висловлювати гнів і не здатні приймати свої емоції. Пасивно-агресивних людей характеризує конкретна поведінка. Про основні поведінкові схеми, які вказують на те, що поруч знаходиться пасивний агресор, пише психолог Наталія Ломоносова на своєму Facebook

Наталія Ломоносова. Фото: Фейсбук Наталії Ломоносової

Уникнення прямого конфлікту — людина ніколи не говорить, що їй не подобається, прямо. Вона радше обмежиться колючими образливими фразами, кинутими ніби ненароком.

Саботаж — коли у нас щось не виходить, ми просимо про допомогу. Пасивний агресор прагне уникати будь-яких контактів, йому простіше загубитися, не брати слухавку, прикинутися хворим, щоб задачу переклали на когось іншого.

Заперечення власних почуттів — хочете дізнатися, що відчуває людина в ситуації, коли будь-які живі люди щось повинні відчувати? Не вийде. Почуєте максимум: «Все добре», «Нормально», «Не звертай уваги».

Мовчання — тривале, тяжке. Такі люди можуть мовчати тижнями, якщо не місяцями. І зрозуміти, що пішло не так і на що саме образилася людина, вам не судилося. Вона  вам не скаже. Вона ж мовчить.

Провокація — якщо не злиться відкрито вона, значить, злитися повинні ви. А коли виплеснете обурення і усе, що думаєте, отримаєте масу звинувачень. На ваше самолюбство чекає добряче випробування.

Маніпуляція — тиск на почуття провини і жалість буде постійним. Замість того, що попросити поступитися місцем в транспорті, пасивно-агресивна людина буде всю дорогу перераховувати свої діагнози і яскраво переказувати лікарняні будні.

Уникнення відповідальності — звичайно, в цьому світі винні всі, крім неї. А частіше за все, саме ви. Переповнена маршрутка — ви довго збиралися. Звільнили з роботи — давали неправильні поради. І взагалі — з’явилися і все життя зіпсували.

Заперечення власних негативних емоцій. «Ти злишся?» — «Ні».

Заперечення позитивних емоцій: «Коханий, я купила тобі новий одеколон» — «Навіщо, у мене і так вже два є».

Різка зміна планів, обумовлених і затверджених напередодні. Наприклад, ви домовилися сходити в кіно, але ваш партнер (близька людина) несподівано вирішив вирушити на зустріч з друзями.

Ігнорування важливих подій з життя. Ви розповідаєте про те, що купили нову машину, а людина, відриваючись, від телефону, показує нову фотографію з Instagram вашої спільної знайомої.

Постійні скарги або суперечки.

Упевненість, що іншим постійно щастить.

Пасивна агресія властива людям з особистісним розладом, які не навчилися в дитинстві прямо висловлювати гнів і не здатні приймати свої емоції. У підсумку це виливається в незрілі та неадекватні форми поведінки: уникнення відповідальності, сарказм, неповага до начальства, гидливість, саботаж, зрив термінів. У ситуації невдоволення людина не може прямо його висловити не тому, що не хоче. Вона не може. І не розуміє цього. У такому випадку їй потрібна допомога.

Жити з пасивним агресором складно. І допомогти своїми силами непросто — надто глибока причина.

Як бути в такій ситуації?

Я б однозначно порадила людині з проблемою прямого вираження емоцій звернутися до фахівця, оскільки причина цього досить глибока. Якщо вам вдасться вмовити пасивного агресора на розмову з психологом, надія на порятунок є.

Але, як правило, такі люди категоричні та відкидають саму можливість існування будь-яких внутрішніх проблем. В такому випадку ваші дії полягають в одному — ви не приймаєте гру, яка нав’язується.

— Будьте позитивні і оптимістичні, зберігайте спокій.

— Можете поставити себе на місце людини, спробувати зрозуміти, чому вона реагує саме так, а не інакше.

— Показуйте живі, людські почуття — можливо, ви викличете таку ж реакцію.

Якщо приховану агресію ви помічаєте за собою, спробуйте додати усвідомленості. Думайте над тим, як ви реагуєте і на що, не дозволяйте собі одягати маску байдужості.

Наші інтереси:

Розуміти, що психологію не можна недооцінювати. Важливо прислухатися до порад психологів.