Рекорд на армію або що не так з нацбезпекою Зеленського

Мінські угоди померли, найкраще для України – заморозити конфлікт і нарощувати м’язи

18/11/2019 admin 0

“Краще отримати єдину половину Німеччини, ніж цілу Німеччину наполовину”. Цю крилату фразу сказав канцлер ФРН Конрад Аденауер після закінчення Другої світової війни. Ніяких Мінських угод, […]

СБУНа наступний рік “спецслужбістам” грошей вистачить хіба на зарплати, скаржаться в СБУ.

Рівень фінансування сектору нацбезпеки та оборони на 2020 рік в цілому виглядає досить пристойно – 246 мільярдів гривень, що на 16% більше попереднього року. Та як з’ясувала ВВС News Україна, більшість структур залишилися незадоволеними та нарікають на незбалансованість розподілу коштів.

У суботу, 2 листопада, РНБО розглянула проєкт бюджету на 2020 рік для правоохоронних та військових структур. Там вирішували, кому та скільки додати грошей до тих показників, які парламент ухвалив у першому читанні.

А вже в неділю увечері уряд ухвалив проєкт бюджету і заявив про готовність передати його до парламенту для ухвалення в цілому. “Уперше це бюджет розвитку країни та безпеки людей”, – похизувався прем’єр Олексій Гончарук.

BBC News Україна спробувала розібратися, то що ухвалила в суботу РНБО, хто лишився задоволеним, а хто не дуже, та які відомства з таким бюджетом готуються буквально виживати.

Все скопіювати

В тому варіанті бюджету, який схвалив парламент у першому читанні в жовтні, розподіл грошей для силових та правоохоронних структур виглядав приблизно таким же, як і в бюджеті на 2019 рік. Тобто показники фактично скопіювали.

Але при цьому з’явилося одне нововведення: в проєкті бюджету до першого читання уряд суттєво збільшив фінансування РНБО – майже в 160 разів (до 28 млрд грн). Як пояснював Олександр Данилюк, який на час формування бюджету нацбезпеки був секретарем РНБО, ця сума згодом буде розподілена між силовими відомствами. Але не просто так – гроші підуть тим, хто демонструватиме реформи. І кожен керівник відомства має переконати РНБО виділити кошти саме йому.

Копіювання цифр держбюджету попереднього року негативно сприйняли у відомствах. Наприклад, у Міністерстві оборони ті самі 102 мільярди на наступний рік вважали недостатніми, а для прикордонників, яким навіть не вистачає пального, бюджет на рівні 2019 року був би просто катастрофічним.

ПрикордонникКопирайт изображенияGETTY IMAGES
Image captionУ серпні 2019 року керівник Держприкордонслужби заявив, що ситуація з грошовим забезпеченням відомства надскладна, недофінансування сягає мільярда гривень.

BBC News Україна вже писала про величезні проблеми всередині прикордонної служби, пов’язані з недостатнім фінансуванням. Це призвело до масового відтоку кадрів та некомплекту на кордоні. І, звичайно, прикордонна служба сподівалася на збільшення свого бюджету у 2020 році.

Незадоволені проєктом бюджету і в СБУ, на яку чекає радикальна реформа. Як її проводити без грошей – відкрите питання.

З огляду на всі ці проблеми силові структури покладали великі сподівання на додаткові мільярди від бюджету РНБО. Та в результаті задоволеним лишилося лише Міністерство оборони.

Реформа без грошей

Як стало відомо BBC News Україна, нарада в РНБО в суботу проходила без участі президента, керував процесом секретар цього органу Олексій Данілов.

Там за зачиненими дверима відбувалися справжні баталії, оскільки не всі керівники силових відомств були задоволені пропозиціями щодо фінансування на наступний рік. “Знову всі гроші віддають армії”, – каже BBC News Україна один з учасників наради.

Нарада РНБОКопирайт изображенияFACEBOOK/РНБО
Image captionПрезидента на цій нараді РНБО не було

Як нам стало відомо, найбільшу незгоду з рішенням РНБО щодо розподілу коштів висловив керівник СБУ Іван Баканов. Він вступав у жорстку дискусію з міністром оборони Андрієм Загороднюком і намагався довести, що таке рішення несправедливе. Адже на часі – реформа СБУ, яка вже перезріла та потребує фінансів.

BBC News Україна звернулася до пана Баканова за коментарем. Він підтвердив, що незадоволений таким фінансуванням, оскільки гроші є лише для зарплат, а на розвиток передбачили мізерні 5%. “Буду звертатися до парламентського комітету з питань нацбезпеки та оборони”, – сказав керівник спецслужби.

У проєкті бюджету на спецслужбу передбачили майже 12 млрд гривень, це на 2 мільярди більше ніж минулого року. Але мінімальна потреба, за даними спецслужби, складає 15,5 млрд. Тобто СБУ не вистачає 3,5 млрд гривень, щоб прожити наступний рік і запустити реформу.

Не райдужні перспективи і в прикордонної служби, яка сподівалася у 2020 році прирівняти зарплати до рівня військових Збройних сил, які у 2019 році отримали підвищення на третину.

З цим проєктом бюджету це зробити нереально, адже грошей дали значно менше потреби. До прикладу, сьогодні в зоні ООС прикордонник в середньому отримує на 7 тисяч гривень менше військового ЗСУ. З новим бюджетом ця різниця трохи зменшиться, але повністю її не подолати.

Через це масовий відтік кадрів з кордону продовжується. За даними відомства, у 2017 та 2018 роках показник звільнень збільшився удвічі в порівнянні з попередніми роками (у 2015 та 2016 роках звільнилося по 1 300 контрактників, у 2017 та у 2018 році – 2 912 та 2 557).

За десять місяців цього року зі служби вже пішло 2 200 контрактників, до кінця року цей показник, прогнозовано, буде ще більший. Тобто за рік прикордонна служба ризикує втратити біля 3 тис. військовослужбовців, що претендує на рекордний показник за всю її історію.

Рекорд для Міноборони

Як виявилося, єдиним відомством, яке задоволене рівнем бюджету на наступний рік є Міністерство оборони. “Головна мета оборонного відомства – це розвиток Збройних Сил України, тому відсоток бюджету суттєво зріс і має стати найбільшим бюджетом з часів незалежності України”, – сказав під час презентації бюджету міністр Андрій Загороднюк.

В Міноборони нам повідомили, що бюджет відомства на наступний рік буде 125,1 млрд гривень, що на 23% більше попереднього.

Володимир Зеленський на ДонбасіКопирайт изображенияПРЕСЛУЖБА ПРЕЗИДЕНТА

На закупівлю нового озброєння та техніки направлять утричі більше коштів, ніж минулого року. За словами міністра, саме це буде пріоритетом в бюджеті відомства.

В СБУ, аналізуючи цю ситуацію, вказують на незбалансованість розподілу видатків на сектор нацбезпеки та оборони, що призводить до фінансування спецслужби за “залишковим” принципом. “За 2014 – 2020 роки видатки Міноборони (як основного органу сил оборони) зросли у 8,4 раза, у той час як СБУ (як основного органу сил безпеки) – лише у 3,7 раза”, – повідомили в службі.

Схожі скарги і в інших силових структур. За даними BBC News Україна, не задоволені проєктом і в МВС. Там сподіваються на внесення змін на етапі обговорення в парламентських комітетах.

Варто відзначити, що диспропорції у фінансуванні силових відомств почали зростати ще за попередньої влади. У 2014 році, отримавши повністю недієздатні Збройні сили, уряд направив всі можливі ресурси на відновлення їхньої боєздатності. В результаті армія щороку при формуванні бюджету була в пріоритеті та згодом перегнала у забезпеченні інші структури. Після кількох етапів підняття зарплат військовим ЗСУ, військовослужбовці інших формувань залишилися далеко позаду.

Ніхто з опитаних нами структур не каже, що це погано – суттєво збільшувати фінансування Міноборони, але там впевнені, що не можна при цьому ігнорувати потреби інших силових відомств. Адже так само як професійна та боєздатна армія, державі потрібні захищені кордони, професійна контррозвідка та ефективна поліція.

В парламентській опозиції критикують проєкт бюджету за такі диспропорції та прогнозують кадрову кризу в лавах окремих структур. “Ситуація з Державною прикордонною службою – кричуща. Якщо керівництво офісу президента та уряд заявляють про пріоритет боротьби з контрабандою, то створювати штучну кризу серед прикордонників – не логічно”, – коментує депутатка від “Європейської солідарності” Ірина Фріз.

“Це неприпустимо в умовах війни. Нажаль, я так і не почула від монобільшості жодного застереження та занепокоєння”, – каже вона.

Своєю чергою в провладній партії запевняють, що знають про ці диспропорції, але розуміють логіку приділяти більше уваги ЗСУ. “Ми розуміємо і знаємо, що основний тягар війни, міжнародного збройного конфлікту фактично лягає сьогодні на ЗСУ. І також розуміємо, що нам потрібно сформувати резерв”, – каже член комітету з нацбезпеки і оборони, депутатка від “Слуги народу” Ірина Верещук.

За її словами, навряд на стадії обговорення бюджету вдасться внести якісь зміни, адже видатки на нацбезпеку та оборону вже затвердила РНБО. Але цілком реально, що для вирішення цих проблем згодом до держбюджету можуть внести зміни.