Великий головний біль Кремля

Ми — не брати: як учені довели відсутність “рідства” між українцями і росіянами

22/08/2019 admin 0

Президент Польщі Броніслав Коморовський в інтерв’ю радіо ТОК FM зазначив: «Росія здійснила велику помилку з огляду на власні інтереси. Вона вирила траншею, наповнену кров’ю, ненавистю […]

Коли падають декорації, залишається гола залізобетонна «вертикаль», яка не соромиться управляти наказом і насильством

Можна скільки завгодно запитувати: навіщо це вони задраюють люки? Адже нерозумно! Ну, нерозумно ж! Можна ж було допустити опозиційних кандидатів не тільки на вибори московських законодавчих зборів, але й на вибори пітерського губернатора. Невже купка опозиціонерів повалила б владу? Та навпаки! Вони б надали їй видимість життєздатності, а у нас породили б віру в можливість еволюції самодержавства. Світ би заговорив про російську відлигу і знову б був готовий прийняти Росію в свої невибагливі обійми. А в Росії знову надихнулися б прихильники «малих справ».

У Петербурзі і Москві влада зробила інший вибір — відмовилася від імітації виборів і гри в демократію. Відмовилася відверто і переконливо. Це не події локального характеру. Це, безсумнівно, перехід до нової якості правління. Вже не важливо, якою мірою усвідомлений або вимушений.

Вибори в Росії — з усім фальсифікатом і маніпуляціями — були єдиним способом легітимації владарювання. Іншого у росіян немає: немає ні монархії, ні ідеології. Влада вдавала, що йде на вибори, а населення прикидалося, що в них бере участь. Відмовившись від лицемірства, влада сказала: я більше не маю потреби у виборній легітимації; мені більше не потрібна репутація; мені плювати на вашу підтримку; ми самі себе будемо перепризначувати.

Втрачає сенс вся виборна мішура з виборчими комісіями, муніципальним фільтром, збиранням підписів, електронним голосуванням тощо, яка повинна була надати призначенчеству видимість виборів. Коли падають декорації, залишається гола залізобетонна «вертикаль», яка відтепер уже не соромиться управляти наказом і насильством. Потреба в пристойності відпала. А це означає початок нового часу.

Захід вже готовий до розмови з Москвою і давно скучив за діалогом

У цьому самороздяганні є більше логіки, ніж емоцій. Мабуть, Кремль, розкинувши варіанти, дійшов висновку (і не зараз!), що ризик дестабілізації при допуску несистемних елементів «всередину»набагато вище загрози політичних протестів. Крім того, щоб розрулити вогнища внутрішнього напруження необхідні вміння та інший стиль управління, до чого влада вже не здатна. Це занадто великий головний біль! А якщо ті, хто опонують, пройшли через усі кола пекла і зібрали свої підписи незважаючи на приниження, погрози і немислимі гидоти, які їм забезпечила влада, значить, вони на щось здатні! Більш того, вони можуть подати приклад того, що неможливе можливо!

На цьому етапі ті, хто керують «вертикаллю», вирішили, що вони повинні за всяку ціну утримати моноліт влади: будь-яка тріщина в системі, в якій вже йдуть руйнівні процеси, може викликати неконтрольовані наслідки. Внутрішній простір має бути ідеально ручним і керованим! Тим більше, при наростанні невдоволення суспільства.

Словом, взяла гору лінія на виштовхування всього чужорідного за межі правлячого поля. Це доведеться врахувати і «системній опозиції», для якої можливість маневру звузилася. Ліквідується і грунт для численного прошарку «адаптантів», які існували за рахунок підтримування віри у зміни «згори».

Все це означає, що шлях мирної еволюції системи в Росії заблокований. У той же час силова зміна системи загрожує падінням держави, що стала хребтом цієї системи.

А до загрози невдоволення суспільства влада підготувалася добре і заздалегідь. Варто поглянути на недавні закупівлі (на 10 млрд рублів) спецозброєння для розгону протестів Росгвардією і МВС.

А реакція Заходу? Та плювати! Захід вже готовий до розмови з Москвою і давно скучив за діалогом!

Словом, чистота траєкторії в наявності. Фортеця оточила себе ровом з «Торнадо» та «Шторм» по периметру і зачистила зовнішнє оточення.

Втім, спраглим активності залишено шанс: вони можуть вивішувати пропозиції про те, як поліпшити справи у фортеці на сайтах законодавчих органів.

Лілія Шевцова

Російський політолог, доктор історичних наук, дослідник Chatham House

Текст опубліковано з дозволу автора

Оригінал