Методичка для парламентських

Бугогардівське козацтво

28/03/2024 AA 0

Чорним шляхом З давніх-давен Середнє Подніпров’я стало вузлом усіх доріг. Безмежні степові гони сприяли становленню вільного, непокірного характеру тих, хто тут проживав. Хай то будуть […]

Нові обличчя в політиці мало що значать. На відміну від нових правил.

Україна вагітна запитом на оновлення. Країна вдивляється в партійні списки і чекає свіжих імен та незнайомих осіб. Але все це – лише фетиш, який має мало спільного з «електоральної революцією».

У 2012 році депутатський корпус оновився приблизно наполовину. Ще на стільки ж він був оновлений в 2014-му. Якщо залишити за дужками беззмінних лідерів фракцій, то український парламент пройшов в останнє десятиліття через дві ротації. Але в тому й річ, що новизна обгортки не завжди означає новизну змісту. Значення мають лише правила гри.

Вони досить прості. Кваліфікація. Гроші. Репутація. Етика.

Парламент – це місце роботи. Депутати – це претенденти на посаду. Люди, яких ви наймаєте для законотворчості. Якщо ви хочете найняти професіоналів – вчитуйтесь в резюме. Освіта, навички, послужний список. Впізнаваність сама по собі нічого не означає. Компетенція не залежить від новизни. “Своїм хлопцем” тут бути явно недостатньо.

А ще гроші. Ті самі, на які партія веде свою кампанію. Питати про них не тільки пристойно, але і необхідно. Якщо вам не говорять про партійні спонсорів – це поганий знак. Якщо розповідають – хороший. І якщо ви самі не готові скидатися – то вдивіться в тих, хто готовий.Можливо, ви їм довіряєте.

Між тими, кому голосує лише заради лідера списку та тими, хто не голосує лише через лідера списку – різниця невелика. Значення мають всі прізвища. Список може складатися з ноунейм, роль яких – бути дерев’яними солдатами. А може – з людей, репутація яких вселяє довіру.Зрештою, у них, як мінімум, є мотив її берегти і далі.

До того ж, репутація – це захист від вождизму. Того самого, що характерний для українського парламенту останні тридцять років. Люди без позиції навряд чи здатні підтримувати внутрішньопартійну дискусію. Ту саму, що захищає будь-яку політичну силу від катастрофічних помилок. Ну або дає можливість на них правильно реагувати.

Нарешті, етика. Відповіді на ті самі перевірочні питання, які відділяють Україну від Малоросії.Та сама картинка бажаного майбутнього, яку транслює партія. Будь-яка спроба всидіти одразу на кількох геополітичних стільцях завжди віддає неохайністю. Тому що всидіти на них неможливо. І якщо вам пропонують ціннісний вінегрет – значить, ви маєте справу з шахраями.

Нова політика – це не про естетику. Чи не про вік і не про відсутність піджаків. Те, що повинно ріднити вас з вашим народним обранцем – це розуміння меж компетенції. Ви повинні допускати, що в чомусь він розбирається краще за вас. А він точно так же повинен розуміти, що в інших питаннях хтось розбирається краще за нього.

До позачергових парламентських залишається один місяць.

Павло Казарін

MIXADV

цікаве