Що має і може втратити Фірташ в Україні, якщо його видадуть США 

Провокатори перевернули і підпалили намет кандидата Поворознюка в Олександрії

20/07/2019 admin 0

У місті Олександрія Кіровоградської області в п’ятницю, 19 липня, невідомі зловмисники перевернули і підпалили агітаційний намет кандидата в депутати по 103 мажоритарному округу Олександра Поворознюка. […]

 

Що має і може втратити Фірташ в Україні, якщо його видадуть США - фото

Дмитро Фірташ

Міністр юстиції Австрії має прийняти рішення про екстрадицію в США українського олігарха Дмитра Фірташа. Які у нього є активи і що він може втратити, якщо це трапиться

Сьогодні Верховний суд Австрії відхилив скаргу українського бізнесмена Дмитра Фірташа на рішення апеляційного суду про його екстрадицію з Австрії в США, прийняте в лютому 2017 року.

Остаточне рішення про екстрадицію Фірташа в США має прийняти федеральний міністр юстиції Австрії.

Нагадаємо, Дмитра Фірташа затримали у Відні за запитом ФБР 12 березня 2014 року. Але відпустили під рекордну заставу в 125 млн євро. Однак відтоді він перебуває в Австрії, оскільки адвокати бізнесмена домоглися заборони на його екстрадицію в США. Саме через ризик потрапити в руки американського правосуддя Дмитро Фірташ вже 5 років не приїжджає в Україну, де зосереджені його основні активи. Водночас йому вдалося зберегти майже весь свій бізнес від зазіхань з боку держави і опонентів.

Вважається, що свою бізнес-імперію він побудував завдяки близьким стосункам з російською владою і роботі на газовому ринку. Зокрема, завдяки тісній співпраці з Газпромом і НАК «Нафтогаз України», який у 2002—2005 рр. очолював Юрій Бойко. У 2006—2007 рр. Бойко був міністром палива та енергетики України. Саме в цей період працював газовий посередник «РосУкрЕнерго», серед власників якого був Дмитро Фірташ.

НВ Бізнес вирішив нагадати, чим відомий опальний олігарх, які у нього активи в Україні і які є ризики в разі його екстрадиції до США.

Дмитро Фірташ на Запорізькому титано-магнієвому комбінаті
Дмитро Фірташ на Запорізькому титано-магнієвому комбінаті / Фото: dmitryfirtash.com

Титан бізнесу

Американці зацікавилися Фірташем, оскільки федеральний прокурор Чикаго (США) звинуватив його і ще п’ятьох іноземців у підкупі індійських чиновників. Нібито вони дали хабарі в розмірі $18,5 млн, щоб отримати ліцензії на розроблення родовищ ільменіту — сировини для виробництва титану. Далі вироблений метал мали використовувати в американських літаках Boeing.

Дійсно, Дмитро Фірташ має великий досвід утитановій промисловості. До 2014 року в Україні він контролював майже всю виробничу вертикаль: від видобування титанової сировини до випуску готової продукції. Однак після анексії Росією кримського півострова, цей напрям бізнесу олігарха почав розпадатися.

Можливо, це сталося через те, що він зробив ставку не на одноосібне володіння, а на державно-приватне партнерство. Так, з 2012 року в оренді у Group DF (холдингова компанія Дмитра Фірташа) були державні підприємства з видобування ільменіту. Восени 2014 з ініціативи уряду Арсенія Яценюка Вільногірський ГМК та Іршанський ГЗК повернулися «під крило» держави. На їх базі було створено «Об’єднану гірничо-хімічну компанію» (ОГХК), яка сьогодні веде самостійну діяльність.

Але до того моменту бізнесмен створив приватні сировинні компанії, розташовані в Житомирській області: працюючі «Валки-Ільменіт» і Межиріченський ГЗК, Мотронівський ГЗК, який будують.

Велику частину видобутої і збагаченої української титанової сировини раніше переробляли на ПрАТ «Кримський Титан» (Армянськ, АР Крим) у діоксид титану (білий барвник). Підприємство активно розвивалося. Фірташ із завидною періодичністю анонсував великі інвестиції. Однак ситуація радикально змінилася після того як Росія захопила Крим. По-перше, активи кримського заводу були перереєстровані в Києві (нова назва — «Юкрейніан Кемікал Продактс»), їхні виробничі потужності віддали в оренду московській компанії «Титанові інвестиції». По-друге, постачання сировини на кримське підприємство з території материкової України припинилося або було організоване транзитом через територію інших держав. Крім того, через обмеження постачання прісної води з Херсонської області, підприємство почало зазнавати технологічних труднощів. Восени минулого року на півдні Кримського півострова в повітрі було зафіксовано підвищену концентрацію хімічних речовин, яку пов’язували з діяльністю підприємства Дмитра Фірташа. Ситуацію називали не інакше як екологічна катастрофа.

Ще частина титанової сировини переробляється в діоксид титану на державному «Сумихімпром» (Суми), менеджмент якого, за даними ЗМІ, лояльний до групи Фірташа.

Компанії також належить 49% у статутному капіталі ТОВ «Запорізький титано-магнієвий комбінат» (Запоріжжя), яке випускає металевий титан. Воно було створено структурами Фірташа спільно з державою в 2013 році. Але в кінці 2018 року суд задовольнив позов глави Спеціальної антикорупційної прокуратури (САП) Назара Холодницького про розірвання договору про створення ТОВ і повернення державі цілісного майнового комплексу підприємства. Однак у березні поточного року Верховний суд України скасував це рішення. САП ініціювала повторний розгляд справи.

У Group DF не коментують діяльність титанового напряму бізнесу.

Не тільки добрива. Group DF інвестувала в один з найбільших тепличних комплексів в Україні
Не тільки добрива. Group DF інвестувала в один з найбільших тепличних комплексів в Україні / Фото: dmitryfirtash.com

Удобрювати

Ще один значущий напрям бізнесу Дмитра Фірташа — азотні добрива. Йому належить чотири найбільших підприємства України — «Азот» (Черкаси),«Рівнеазот» (Рівне), Сєвєродонецьке об’єднання «Азот» (Луганська обл.) і «Концерн Стирол» (Горлівка), розташований на тимчасово неконтрольованій урядом України території Донецької області.

Нещодавно глава Антимонопольного комітету України (АМКУ) Юрій Терентьєв заявив, що Комітет встановив факти можливого зловживання монопольним становищем азотними заводами, що входять до Group DF. «Можливі наслідки справи — не лише покладання штрафу, а й здійснення примусового поділу хімічних активів групи», — повідомив Терентьєв.

У Group DF відповіли, що спочатку мають намір ознайомитися з усіма матеріалами справи, які є в розпорядженні АМКУ.

Нині азотні підприємства працюють нестабільно через дорогий природний газ, який є основною сировиною. українські «Азоти» не можуть конкурувати із заводами, розташованими в тих країнах, де дешевший газ. Тому хоча б для забезпечення потреб внутрішнього ринку вони намагалися «закрити» його від імпорту за допомогою захисних розслідувань.

Юрій Бойко виступає на круглому столі у Відні восени 2014 року, в якому також брав участь Дмитро Фірташ
Юрій Бойко виступає на круглому столі у Відні восени 2014 року, в якому також брав участь Дмитро Фірташ / Фото: dmitryfirtash.com

Газові гроші

Великі гроші Дмитро Фірташ заробив на імпорті природного газу з Росії в Україну. Він був одним з акціонерів газового посередника РосУкрЕнерго (Швейцарія), який з 2004 по 2009 рр. був одним з основних постачальників «блакитного палива» Газпрому Нафтогазу України і європейським клієнтам.

У 2014 році швейцарський трейдер РосУкрЕнерго був ліквідований за рішенням власників.

Але Дмитро Фірташ досі має інтерес в українському газовому бізнесі. Сьогодні вважається, що його структури вже контролюють газорозподільчі компанії (облгази) в більшості областей України. Але в Group DF уточнюють, що вони лише мають намір стати портфельним інвестором у цій галузі.

Менеджмент Нафтогазу України рішуче налаштований на боротьбу з приватними «облгазами» і зловживаннями на роздрібному газовому ринку.

Медіа-імперія

Дмитра Фірташа називають одним з українських олігархів не тільки через вплив на політиків вищої ліги. А й тому, що разом з Валерієм Хорошковським і Сергієм Льовочкіним він володіє Inter Media Group, до якої входить 9 телеканалів, включно з «Інтером».

Тому у нього є можливість впливати на політичний порядок денний. Через падіння рейтингів «Інтера» вона менша, ніж це було кілька років тому. Але достатня, щоб просувати ідеї окремих політсил. У політиці Фірташа пов’язують з партією «Опозиційна платформа — За життя», яка з’явилася в кінці минулого року після розвалу «Опозиційного блоку». Сьогодні серед її лідерів Юрій Бойко і Сергій Льовочкін. А головним ідеологом є одіозний Віктор Медведчук — кум Володимира Путіна. І партія має всі шанси, щоб на дострокових парламентських виборах провести велику групу депутатів у Верховну раду України.

Дмитро Фірташ (праворуч) і Віктор Янукович (в центрі) на "Кримському титані"
Дмитро Фірташ (праворуч) і Віктор Янукович (в центрі) на “Кримському титані” / Фото: dmitryfirtash.com

Екстрадиція Фірташа до США може зменшити його авторитет і підштовхнути до перерозподілу бізнес-ландшафту в Україні. Це може бути пов’язано, наприклад, з прийняттям судами рішень, вигідних опонентам Дмитра Васильовича. Або зміною менеджменту підприємств на керівників, лояльніших до інших бізнес-груп або політиків. Не виключено зміни риторики «Інтера», який, згідно з дослідженнями компанії Nielsen, посідає 6 місце за розміром аудиторії.

Але також слід пам’ятати, що структури Дмитра Фірташа кредитували інших українських бізнесменів. Наприклад, власники мережі АЗК WOG отримали понад $460 млн на розвиток бізнесу. Ще приблинко $300 млн Фірташ дав у борг компанії Raga Establishment Limited (Раніше — EPIC Telecom Invest Limited) для приватизації «Укртелекому». І це лише випадки, які нубули широкого розголосу. Чи зможе повернути опальний бізнесмен ці інвестиції? Ці перспективи були під великим питанням і до рішення австрійського суду.

Навіщо Фірташ американцям? Навряд чи інтерес викликаний індійським ільменітом. Олігарх може бути цікавий спецслужбам США як знавець російсько-українських газових схем, що існували до падіння режиму Віктора Януковича.

Автор: Артем Ільїн

https://biz.nv.ua/ukr/markets/dmitro-firtash-sud-i-ekstradiciya-shcho-mozhe-vtratiti-oligarh-50028889.html