І знов умиротворення агресора. Росія повернулася до парламентської асамблеї Ради Європи


Таке рішення асамблея схвалила в ніч на вівторок, повідомляє зі Страсбурга кореспондент “Європейської правди”.

Попри нічне голосування, яке є безпрецедентним для асамблеї, явка депутатів була навіть вища за звичайну. За резолюцію проголосувало 118 депутатів, 62 проти, 10 утрималися.

Рішення, ухвалене у Страсбурзі, принципово змінює санкційний механізм.

У регламент додається норма, яка скасовує право ПАРЄ накладати ключові санкції на будь-яку національну делегацію, включаючи Росію. Асамблея більше не зможе обмежувати право голосу, право виступу, право участі та голосування у комітетах асамблеї – незважаючи на те, яких порушень припустилася держава та її депутати.

Водночас, залишається право повністю відмовити у підтвердженні повноважень делегації окремої держави. Імовірно, можуть бути схвалені також дрібніші точкові санкції, але щодо останнього, резолюція є нечіткою. Серед депутатів ПАРЄ є різночитання норм документа, позиція з цього приводу має бути узгоджена ближчими днями.

Результат пошуку зображень за запитом "ПАРЄ"

Окрема норма рішення дозволяє Росії подати список своєї делегації посеред сесії (за статутом делегація подається лише перед початком першої сесії року). Це дозволить Росії, переконавшись, що загрозу санкцій знято, вже у вівторок вранці передати у Страсбург список своїх депутатів. Як відомо, останні три роки РФ відмовлялася брати участь у роботі ПАРЄ, вимагаючи гарантувати відсутність будь-яких санкцій.

Українські депутати вже заявили, що будуть оскаржувати повноваження РФ, щойно вона подасть свій список. Якщо це відбудеться, то розгляд даного питання призначать на середу, однак Росія вже у вівторок має намір відновити роботу в Асамблеї, не маючи обмежень жодними санкціями.

Нагадаємо, 24 червня у Страсбурзі відкрилась літня сесія ПАРЄ.

В Росії вже заявили про намір повернутися до роботи у ПАРЄ 25 червня за умови ухвалення резолюції. Також повідомлялося, що Росія планує включити у свою делегацію в ПАРЄ депутатів від Криму.

Напередодні родичі жертв МН17 звернулись з вимогою не допустити повернення Росії в ПАРЄ.

Парламентська асамблея Ради Європи наклала на Росію санкції у квітні 2014 року через анексію Криму та війну на Донбасі, таким чином позбавивши росіян права голосу. Через це російська делегація припинила участь у роботі ПАРЄ. Також Росія не платить внески до Ради Європи з червня 2017 року.

Парла́ментська асамбле́я Ра́ди Євро́пи, ПАРЄ (англ. Parliamentary Assembly of the Council of Europe, PACE) — один з двох головних статутних органів Ради Європи; консультативний орган, що складається з представників парламентів усіх держав-членів. ПАРЄ є найстарішим в Європі органом міжпарламентської співпраці.

Членів ПАРЄ призначають парламенти держав-членів. П’ять найбільших держав представлені в ПАРЄ 18 членами, мінімальне представництво — 2 члени від держави. Національна делегація має включати представників усіх політичних партій, представлених в парламенті, і відповідати вимогам збалансованого представництва чоловіків і жінок. У цілому в ПАРЄ входять 318 членів і 318 «заступників».

У засіданнях беруть участь також 18 спостерігачів — від парламентів Канади, Мексики та Ізраїлю. Аналогічними правами користуються 2 представники турецької громади Кіпру, а формально входять до складу делегації Республіки Кіпр.

Асамблея приймає резолюції та рекомендації на основі доповідей, що їх готують депутати. Серед важливих повноважень Асамблеї — вибори Генерального секретаря РЄ та його заступника, суддів Європейського суду з прав людини, прийняття висновків щодо кандидатур нових держав-членів, моніторинг виконання ними зобов’язань, взятих при вступі. ПАРЄ приймає висновки на проєкти всіх міжнародних конвенцій, які розробляються в Раді Європи. Крім того, сесії Асамблеї традиційно стають форумами для обговорення актуальних проблем європейської політики, на них регулярно запрошують глав держав і урядів.

Комітет міністрів Ради Європи подає звіт про свою діяльність на кожній сесії Асамблеї. КМРЄ зобов’язаний також давати офіційні відповіді на рекомендації ПАРЄ.

Політика умиротворення — це специфічний різновид військової політики країни (держави), суть якої полягає в поступках державі-агресору, заради компромісів, на які йде країна, щоб утримати ворога від порушення миру або застосування крайніх заходів. Термін найчастіше вживається для пояснення зовнішньої політики британського уряду на чолі з Дж. Р. Макдональдом (1931–1935), а пізніше — Стенлі Болдвіном (1935–1937), Вінстоном Черчілем (1937–1940) у питаннях щодо нацистської Німеччини у 1933–1939 роках, яка найбільш яскраво проявилася в 1937–1939 роках. Така політика призвела до повного розпаду Версальської системи, Ліги Націй та системи колективної безпеки, радикально змінила баланс сил в Європі, значно послабивши геополітичні позиції Великої Британії та Франції, але посиливши Німеччину на чолі з А. Гітлером.

І знов умиротворення агресора. Росія повернулася до парламентської асамблеї Ради Європи