«Свинарчуки» і Мінкульт Драма в трьох актах

Українська делегація у ПАРЄ офіційно оголосила про рішення зупинити роботу в Асамблеї

26/06/2019 admin 0

Українська делегація у ПАРЄ офіційно оголосила про рішення зупинити роботу в Асамблеї на знак протесту проти повернення делегації РФ. Як повідомляє “Європейська правда”, про це заявив голова […]

 

Акт перший Конкурси-монкурси

Наш час породжує неологізми. Колись, з легкої руки журналістів, простий білоцерківський гопнікВадікТітушко став уособленням найманих хуліганів-тітушок. Зовсім нещодавно, в часи останніх президентських перегонів, скандал з «Укроборонпромом» подарував народу термін «Свинарчуки» – особи, що задіяні в брудних бюджетних оборудках.

 

Як показує практика, «свинарчуки» є не лише в оборонній галузі. «Свинарчуки», та ще й неабиякі, виявились і в Міністерстві культури. Як загальновідомо, творчі особистості не можуть довго існувати без епатажу. Звичайно, недолуга каденція Міністра Нищука не може завершитись тихо і непомітно – адже довгий час її супроводжують фейерверки у вигляді корупційних скандалів, провальних псевдореформ та невдалих кадрових призначень. «Під завісу» п’єси-гротеску, яку можна назвати «Битва міністерства з культурою», Нищук з його молодою командою вирішив на пам’ять про свою діяльність створити інсталяцію у вигляді купи лайна. Купа лайна називається  «Конкурс на посаду генерального директора Національного музею народної архітектури та побуту України». Любителів екстремального театру запрошую до нашого віртуального залу.

Коли вся увага громадськості була зосереджена на президентських перегонах, групка ділків під дахом Мінкульту та його очільника займалась «виборами», які такими не були.  Якщо президентські вибори пройшли публічно і прозоро, то конкурс уМінкульті явив собою повну протилежність та нагадав жалюгідну постановку мандрівного театру, де фінал відомий ще до початку вистави, а глядачів просто зневажають.

Давайте уважніше придивимось до цієї п’єски, режисерами якої є, скоріш за все, діючий (поки що) Міністр культури Євген Нищук та його заступниця Тамара Мазур. Серед членів комісії (вони ж актори-виконавці) –очільники провідних музеїв Неля Куковальська (Софія Київська), Олеся Стасюк («Меморіал жертв Голодомору»), журналістка Наталка Фіцич та інші, не менш поважні особи.

Претенденти на посаду – доктор історичних наук, кандидати наук,  історики, музейники, і – діюча виконувачка обов’язки гендиректора музею – Оксана Повякель, яка до приходу в музей мала цілих два місяці музейного стажу та стільки ж – керівного (?!!!). Яким чином вона опинилась у кріслі керівника багатостраждального закладу – окрема п’єса. За час свого дивовижного виконування обов’язків пані Повякель встигла вирубати та вивезти з музею кілька гектарів заповідних дерев, налагодити торгівлю фальшивими квитками, та й взагалі вдихнути свіжий струмінь у застарілий список відйому грошей від Остапа Бендера. Список «досягнень» доповнюють повністю зруйнована наукова діяльність, злочинна бездіяльність у фондових колекціях, список можна продовжувати.

         Конкурс пройшов у два етапи. Обидва етапи були дещо дивними. На першому етапі знайшли формальний привід відсторонити основних претендентів. Другий етап провели швиденько після другого, не давши учасникам виправити формальні помилки, які були виявлені в ході першого. На другому етапі була присутня дивна «група підтримки», яку назбирала чинний в. о. гендиректора. Є підозра, що розрахувалась пані Повякель з «тітушками» преміями. Інша версія – розрахувалась оковитою (судячи з контингенту групи підтримки).

З-поміж доктора, кандидатів наук, людей зі стажем керівної та музейної роботи, науковців, що мають певні досягнення у даній галузі, обрали… аферистку без належної кваліфікації та з документами, що викликають, як мінімум, сумнів.Фурор! За законами жанру, на цьому місці на сцену під час оголошення «переможниці» вибігає Міністр Нищук, кланяється на всі боки та роздає повітряні цьомики. На нього з залу летять яйця та гнилі овочі, але він робить вигляд, що це квіти. Навіщо це потрібно чиновникам Мінкульту, можна здогадуватись. Таке явище, як«занос» в сенсі матеріального стимулювання певних кадрових призначень – явище звичне для нинішнього складу Міністерства. Але – невже шановні пані Куковальськата її колеги  настільки не цінують свій авторитет, що дозволяють собою маніпулювати та погоджуються грати роль у цій гидотній комедії?!

Членам комісії перед другим актом п’єси (другим засіданням) було надано звернення від музейної профспілки, де було описано основні «подвиги» Оксани Повякель. На це голова комісії запитала, чи хтось хоче прокоментувати дане звинувачення, підкріплене документами. Цікаво, хто, крім «героїні» може коментувати подібне?! Мені це нагадало мініатюру про «Гаріка, чістой води нєвіновного». До речі, другий акт комедії відбувся з дивовижним поспіхом, на другий день після першого, о восьмій годині ранку (добре, що не вночі!).

Фарс під дахом Мінкульту закінчено. Що я можу побажати основним «героям», які приймали в цьому участь? З огляду на те, якого генерального директора для Національного музею вони обрали, бажаю їм лікуватись у таких самих лікарів, а дітей – навчати у відповідних педагогів.

Копія звернення профспілки додається.

 

 

Голові конкурсної комісії з добору

на посаду генерального директора

Національного музею народної

архітектури та побуту України

Профспілкова організація «Захист справедливості» Національного музею архітектури та побуту України просить конкурсну комісію, згідно п. 3. Умовипроведення конкурсу та керуючись інтересами держави, не допустити до участі в конкурсі виконуючу обов’язки генерального директора Повякль Оксану Теодозівну та відхилити її кандидатуру у зв’язку з численними порушеннями даною особою законодавства України, фінансовими порушеннями, відкритими за результатами її діяльності кримінальними провадженнями та невмілим керівництвом закладом, що призвело до негативних наслідків.

З моменту призначення в. о. генерального директора пані Повякель допустила ряд грубих порушень трудового, фінансового, природоохоронного та кримінального законодавства. Перевірка екологічної інспекції спільно з Національною поліцією виявила масову вирубку заповідного лісового фонду на території музею. Нараховано було більше п’ятисот зрізів. Перевірка відбулась восени 2018 року. Дерева були вирізані і вивезені на переробку в червні 2018 року. На протязі півроку пані Повякель намагалась прикрити сліди злочину, викорчовуючи та засипаючи землею пні, хоча, як керівник, мала вжити негайних заходів по недопущенню та розслідуванню даного інциденту. Підкреслюємо, що дозвіл на в’їзд та виїзд лісовозів могли дати виключно в. о. гендиректора та її перший заступник Артем Палієнко.

Неодноразові зміни штатного розпису, не маючи під собою будь-якого плану стратегічного розвитку, були необґрунтованими, хаотичними та мали вкрай негативні наслідки для роботи музею. Метою їх було прибрати незгідних з кримінальною діяльністю пані Повякель. Крім того, зміни структури та штатного розпису музею проводились з грубим порушенням чинного законодавства, про що повідомлялось Міністерство культури.  Зміни не погоджувались з Єдиним представницьким органом музею, працівники вчасно не повідомлялись про зміни до штатного розпису, скороченим представникам не надавались вільні посади. Мали також місце незаконні звільнення працівників, які поновлювались через суд. Це призвело і ще призведе до збитків для музею.

Перевірками, проведеними Державною аудиторською та фіскальною службами в 2018 році, виявлені численні порушення законодавства, внаслідок чого були накладені фінансові та адміністративні стягнення як на музей, так і на генерального директора безпосередньо.

Крім того, повідомляємо комісію, що з боку профспілкової організації є подання на розрив трудових відносин з пані Повякель, яке на даний момент не спростовано.

Профспілкова організація наполягає на тому, що участь у конкурсі Повякель Оксани Теодозівни є неприпустимою, натомість її діяльність потребує розслідування та притягнення до відповідальності.

Окремі докази порушень, які є в розпорядженні профспілкової організації, додаються. Інші можуть бути отримані Комісією та міністерством культури України з відповідних контролюючих органів. Відповідні звернення надходили від ППО ВПС «Захист справедливості» на адресу Міністра, держсекретаря та відповідального за запобігання корупції в Міністерстві культури.

 

Голова ППО ВПС «Захист справедливості працівників НМНАПУ»

Т. Таранушенко

Далі буде.

Вадим Логвінов.