Бєдовой: Новий закон про колекторів: чи «заберуть все у всіх»?

Так званий «закон про колекторів», підписаний нещодавно, буквально сколихнув Україну.

Усією країною миттєво поширюються чутки: від стриманих «це все погано закінчиться» й аж до панічних «тепер заберуть все і у всіх». Однак багато з чуток не мають під собою юридичних підстав і є наслідком як підміни понять, так і перебільшення значущості ряду положень.

Пропоную разом розібратися в цьому питанні. Умисне неповернення кредитних коштів — злочин і з настанням глобальної економічної кризи багато громадян зіткнулися з необхідністю повертати борги тому чи іншому банку в примусовому порядку. Але як же пересічному Українцю залишитися добропорядним позичальником при обвалі національної валюти, ще й в умовах війни? За таких обставин варто звернутися по допомогу до професіонала, що спеціалізується на даних питаннях — юриста або адвоката.

Сьогодні платити гроші на першу вимогу приватного виконавця або колектора — злочинно нерозумно, оскільки тільки юрист може визначити, чи є ця вимога законною і обґрунтованою.

Наприклад, в Україні закрилося майже сто банків — і на кредитні портфелі цих банків стали претендувати як приватні колекторські компанії, так і державний фонд гарантування вкладів. Перш за все, зазначу, що такого поняття, як «колектор», українське законодавство не містить апріорі.

Фірми, іменовані колекторськими, насправді ж є факторинговими фінансовими компаніями або юридичними компаніями, які за певну суму викуповують у кредитної установи право витребування боргу. При цьому такі заходи практично ніколи не мають на увазі звернення до суду. Приватний колектор, він же приватний виконавець з точки зору нового «закону про колекторів» — це приватний аналог державного виконавця України. Приблизно те ж саме можна спостерігати на ринку нотаріальних послуг, де паралельно діють як державні, так і приватні нотаріуси.

Державний колектор, він же державна виконавча служба — це організація, в обов’язок якої входить виконання рішення суду. Припустимо, якийсь суд зобов’язав сторону, яка програла виплатити певну суму. При цьому ні сам виконавець, ні сама служба не стає власником боргу: борг стягується на користь сторони, що виграла. Приватний виконавець, так само як і державний, робить те ж саме. А ось колектор, як було зазначено вище, стає власником боргу і стягує його в свою користь. В цьому і полягає їх принципова відмінність. А тому будь-які інсинуації з цього питання неприпустимі.

Які допустимі методи впливу передбачає закон про колекторів? За новим законом приватні виконавці позбавлені права здійснювати вселення або виселення боржників або будь-яких інших осіб — це право зберігається виключно за державною виконавчою службою України. Новий «закон про колекторів» в Україні не передбачає розширення можливостей і повноважень приватників в порівнянні з державними виконавцями.

Фактично доступні інструменти будуть у обох категорій однаковими — як є однаковими права і повноваження приватних і державних нотаріусів. Однак деякі фахівці висловлюють побоювання, що можливі ексцеси, при яких приватники будуть істотно виходити за накладені новим «законом про колекторів» обмеження. Тобто діяти приблизно так само, як і колекторські компанії: грубити, діяти нахабно і безцеремонно з метою залякати і змусити розрахуватися по боргах. Саме тому висловлю думку, що в Україні до нового «закону про колекторів» потрібне якесь доповнення у вигляді етичного кодексу, де б гранично чітко прописувалися межі допустимих дій, а також були зазначені зміни в адміністративному і кримінальному кодексі в плані відповідальності за вихід за ці рамки.

Насамкінець, кожна держава має максимально піклуватися про своїх громадян, але поки українська влада самоусувається від цих зобов’язань, справи в Україні йдуть так, що порятунок потопаючих залишається справою рук самих потопаючих. На превеликий жаль, новий закон так і не визначає якогось етичного кодексу, де б гранично чітко прописувалися межі допустимих дій так званих колекторів, а також зміни в адміністративному і кримінальному кодексах. Тому для вирішення проблемних питань рекомендую звертатися за професійною допомогою.

Костянтин Бєдовой,

голова Київської обласної організації Руху «Справедливість».