Росія готується віддати Курили Японії. Україні – приготуватися

Мілітаризація Криму: РФ тягне до півострова корабель з крилатими ракетами

24/08/2019 admin 0

Окупанти в Криму продовжують нарощувати військову присутність . До берегів анексованого РФ півострова прямує російський військовий корабель. Малий ракетний корабель (МРК) проекту 21631 «Інгушетія» в даний час за […]

Останній місяць активно мусуються слухи про нібито вже вирішену передачу Росією Курильських островів Японії. І якщо це дійсно станеться, то це буде геополітичною новиною № 1 в світі. І наслідки цієї події будуть настільки широкими, що також торкнуться і України.

Перш за все підкреслю, що передача Курил створить прецедент – РФ вперше віддасть частку своєї території іншій країні. Тобто «не лише загарбувати, але і віддавати». Цей прецедент Україна свого часу може використати вимагаючи повернення Криму. Але наразі це єдиний добрий наслідок для України. Більше нічого доброго для нашої країни це не принесе.

Передача островів однозначно послабить позиції путинського режиму в середині РФ. Це буде однозначний удар по ідеї російської імперськості, прощання з посилом «но и своей вершка не отдадим» та поставить в ватному суспільстві питання «за що воювали діди, якщо завойовану землю тепер віддають їх нащадки?». І як би не намагалася російська пропаганда, але не приходиться сумніватися, що 90 % населення РФ цей крок категорично не підтримає, а засудить. Легітимність режиму в середині країни, його внутрішня стійкість – похитнуться, бо після погіршення соціального ситуації та жорсткої пенсійної реформи, прийде ще і геополітичне приниження.

Але очевидно, що передача островів не пройде безоплатно. Що отримає РФ від Японії сказати важко, але ризикну передбачити, що це буде чимала сума грошей в твердій валюті, і лобіювання японськими дипломатами інтересів РФ. А значить, Росія все ж таки отримає кілька козирів, в тому числі і на міжнародній арені.

Геополітична поразка на Далекому Сході буде вимагати від путинського режиму реабілітації. Проте напрямків дій в нього небагато – або пришвидшення інтеграції Білорусі (а Лукашенко від того навряд чи буде в захваті), або Україна. Прогнозую, що Путін вибере все ж таки перший варіант, як менш затратний та більш ефективний. Тому повномасштабну війну з Україною наразі навряд чи маємо очікувати – путінській владі вона невигідна. Але ескалація ситуації на Донбасі, з локальними наступами на важливих ділянках фронту (наприклад, сектор «М»), цілком можлива.

І ще одна, досить неочікувана думка. Режим Путіна в ситуації «після Курил» буде в дуже вразливому стані, тому гіпотетично можна навіть уявити ситуацію, в якій його усувають від влади. І певний парадокс ситуації в тому, що наразі Україні вигідне перебування Путіна при владі в РФ. Бо в принципі, ми знаємо, що від нього чекати. Ми побачили його залежність від західних санкцій і те, що він тепер більш-менш змушений грати за правилами. Навряд чи він відразу спустить всі отримані від Японії бонуси в війну з Україною, яка в результаті приведе к багатотисячним жертвам серед російських солдатів та остаточній закрутці санкцій, включно з відключенням РФ від міжнародної банківської системи.

А ось його усунення від влади відкриває масу різноманітних сценаріїв. З одного боку, в Україні панує думка про те, що після Путіна в РФ розпочнеться розпад, криза та громадянська війна. З іншого боку, ситуація там може і не вийти з під контролю.

Якщо Путіна усунуть від влади, то це 100 % станеться шляхом «дворцового перевороту», а не революції (яка наразі в Росії неможлива). Цей переворот будуть здійснювати силовики, які втримають ситуацію під контролем за підтримки армії, поліції та парамілітарних організацій типу Росгвардії. І ось саме цей сценарій для України невигідний, в будь-якому разі. Тому що:

  1. Новий «ефективний лідер», який прийде до влади після Путіна, однозначно буде спиратися на силу і вести імперську риторику;
  2. Цілком вірогідно, що він не буде залежним від західних санкцій, а навпаки, буде сильно брякати зброєю. А брякати зброєю вони можуть в одному напрямку – в напрямку ескалації конфлікту з Україною. Ось тут вже мова і зайде про повномасштабну війну (а не при сьогоднішньому Путіні).

А оскільки режим Путіна не вічний, то знову повертаємось до неминучості війни в перспективі найближчих кількох років.

В цій ситуації, Україна має робити тільки одне – далі продовжувати гнути свою лінію. Розвивати збройні сили та економіку. Активувати діяльність спецслужб з виявлення ворожих агентів. Укріплювати кордони, в тому числі – і кордон з Білоруссю. Будувати міцні стосунки з сусідніми країнами. Готуватися до зіткнення, бо воно неминуче.

Роман Пономаренко

https://enigma.ua/articles/rosiya_gotuetsya_viddati_kurili_yaponii_ukraini_prigotuvatisya?utm_campaign=717660&utm_source=sendpulse&utm_medium=push