Контрзаходи ЄС з протидії підривній діяльності Кремля

Перші новопражці. Хто вони?

10/12/2018 admin 0

Багато хто з нас осмислюючи сенс життя, цікавиться своїм корінням. Мої власні коріння походять з Нової Праги. Але досліджую їх не я один. Частина своїх […]

Два роки поспіль Центр «Європейські цінності» (Чеська Республіка) аналізував спроможність країн Європейського Союзу протистояти російській пропаганді та дезінформації. Наприкінці жовтня 2018 року було презентовано дослідження, за результатами якого всі країни ЄС поділено на п’ять груп: від тих, кого можна вважати цілком захищеними від московської пропаганди, до тих, кого можна назвати колаборантами Кремля.
Найкраще опиратися російській пропаганді вдається прибалтійським державам, які до боротьби з її проявами підходять стратегічно, тісно співпрацюючи з громадянським суспільством та приватними організаціями.
Так, у Балтійських країнах група волонтерів “Балтійські ельфи” працює над викриттям російської пропаганди. Вони проводять розслідування, намагаються уважно вивчати й викривати тролів, фейкові акаунти і цілі дезінформаційні кампанії. Але вони також проводять власні кампанії, використовуючи позитивні емоції, гумор, через які намагаються поширювати позитивні історії. Урядові організації їх дуже підтримують. Волонтери співпрацюють із журналістами, ретельно перевіряють факти.
Схожа ситуація у скандинавських країнах. Непогано почувається й інша група країн – так звані «пробуджені країни». Вони вже постраждали від російської пропаганди й почали її розпізнавати.
Йдеться, наприклад, про Чехію, уряд якої здійснив ретельний перегляд сфери безпеки, консультувався з громадянським суспільством і підготував план дій для боротьби з пропагандою.
Яскравим прикладом може бути Іспанія. Вона дуже чітко відчула російський вплив під час референдуму в Каталонії. Тож у країні почали швидко напрацьовувати комунікаційну стратегію, а також обговорювати на державному рівні, що можна зробити з цією проблемою.
Але в Європі є країни, які заперечують російську пропаганду або ж співпрацюють з Росією, зокрема Кіпр та у Греція. Звісно, частково це можна пояснити певними історичними чи культурними зв’язками. Але найчастіше причина в економічних зв’язках. Вони відіграють величезну роль, бо гроші цих країн дуже залежні від Росії. До того ж, Росія підтримує окремих політиків, які й намагаються зберегти ці зв’язки, протиставляючи їх Європейському Союзові.
Таким чином, у різних країнах Росія використовує різні інструменти, бо кожна країна вразлива по-своєму. Російський вплив саме тому й успішний, що вони бачать найбільші розколи в суспільстві й використовують лише ті інструменти, які будуть найбільш ефективними.
Отже для боротьби з кремлівської пропагандою, не потрібно чекати допоки уряд почне вживати конкретні контрзаходи, а громадськості брати брати ініціативу у свої руки. Можливо, це буде у дещо меншому масштабі, на нижчому рівні, але кожен може почати викривати російських тролів чи прокремлівських активістів. Потрібне лише бажання вчитися.
На основі матеріалів Kremlin Watch Report (kremlinwatch.eu/userfiles/2018-ranking-of-countermeasures-by-the-eu28-to-the-kremlin-s-subversion-operations.pdf)