Об’єднавчий собор обіцяють 22 листопада – протоієрей Коваленкo

Гості програми «Ваша Свобода»: Георгій Коваленко, протоієрей, колишній прес-секретар предстоятеля УПЦ (МП); Кирило (Говорун), екс-глава відділу зовнішніх зв’язків УПЦ (МП); Євстратій (Зоря), речник УПЦ КП.

Представники групи архієреїв Української православної церкви (Московського патріархату) все-таки зустрілися з президентом Петром Порошенком. Йдеться про тих священнослужителів, які підтримують незалежну українську православну церкву. «Російський сценарій було зірвано», –​ заявив речник президента України Святослав Цеголко. Тим часом, представники Московського патріархату, зокрема Климент (Вечеря) наголошує: «Ідеї, пов’язані з об’єднанням в Україні з Київським патріархатом сприймає мізерна кількість архієреїв УПЦ (МП)».

 відео Радіо Свобода

 Олександр Лащенко: Отче, ви зараз належите (якщо можна так вжити це слово) до «лав» УПЦ (МП)? І ще. Чи вичерпалися ресурси, важелі в РПЦ, в політичного керівництва Росії хоч і в останній момент, але заблокувати отримання Україною незалежної церкви?

​Георгій Коваленко: Те, що я не належу до Московського патріархату, я заявив ще у 2014 році. Вже треба розділяти УПЦ і МП. Є люди, які чітко знаходяться у фарватері Московського патріархату і навіть не намагаються щось цікавіше пропонувати, ніж те, що пропонується з Москви. І є ті люди, які позиціонують і ведуть себе як ієрархи і священнослужителі саме УПЦ. Цим людям і треба залишити цю назву, цю самоідентифікацію. А ті, хто не хоче розривати з Москвою і хочуть залишатися в ній, то це їх теж вибір. Я належу до УПЦ.

(Повна версія програми)

Московський патріархат – це така церква СРСР, рудимент, який ще залишився на пострадянському просторі. Останній з’їзд Компартії СРСР відбувся у 1990 році. А вже у 1991 році навіть члени ЦК КПРС (!) встигли вийти з Компартії, навіть ще до її повної заборони. Дивлячись на ті дії, які відбуваються, і заяви, які робляться, щось мені підказує, що можливий розвиток подій з Московським патріархатом в Україні щось на кшталт КПРС зразка 1990-1991 років.

Ми в перехідному періоді. Московський патріархат визначився і в цілому, і в Україні. Варто почекати. Обіцяють 22 листопада об’єднавчий собор. Згідно церковних правил і традицій, будь-яке рішення священноначалля має бути рецепійоване, прийняте або не прийняте у тому числі духовенством і вірними.

Всі помісні церкви будуть намагатися зробити все, щоб цей конфлікт не виріс на загальносвітовий рівень, тому підтримуватимуть стосунки і з Москвою, і з Константинополем, і в цьому процесі, скоріше, намагатимуться вирішувати власні питання, ніж блокувати чи допомагати комусь з учасників процесу.

– Отче Кириле, яка ваша думка, цей об’єднавчий собор – що заважає його створенню? На сьогодні або коли буде проведено об’єднавчий собор, яким є статус УПЦ (МП)? Чи потрібно перейменовувати цю церкву, як наполягає владика Філарет?

​Кирило (Говорун): Є певні непорозуміння. Це нормальний процес. Якби їх не було, було би гірше. Це означало б, що те тіло церковне, яке приймає рішення, не зовсім живе. Є дискусії і суперечки – це дає надію, що врешті-решт буде узгоджений і формат нової церкви, і буде обрано нового предстоятеля. Можливо, це не буде так швидко, як багатьом хотілося б. Але фінал буде позитивним. Ми до нього впевнено рухаємося.

Дуже велика вірогідність, що це (надання томосу для української помісної церкви – ред.) відбудеться до кінця року. Константинополь свою частину вже виконав. Зараз треба, щоб українська сторона цього синергійного процесу теж виконала «домашнє завдання», зокрема це об’єднання більшої або значної частини православних в Україні і знаходження спільного знаменника між ними щодо майбутнього церкви, і щодо предстоятеля. Від цього залежить, коли Константинополь поставить остаточну крапку – видання томосу.

В Україні почали існувати дві паралельні юрисдикції канонічні – незалежна юрисдикція і Московського патріархату. Константинопольський патріархат і Московський патріархат. Юрисдикція Константинопольського патріархату після надання томосу стане незалежною. Це буде незалежна українська автокефальна церква. Щодо найменування української юрисдикції, то рішення остаточно ще не прийняте. Оптимальною назвою була би «Православна церква в Україні». Щодо Московського патріархату, то це справа самої релігійної організації, як вона називатиметься.

– Отче Євстратіє, преса наводила вашу недавню заяву, що половина парафій Московського патріархату може приєднатися до єдиної незалежної української православної церкви. Ви наполягаєте на цьому?

​Євстратій (Зоря): Я думаю, що навіть більше, ніж половина парафій Московського патріархату в Україні доєднається до єдиної помісної православної церкви. Питання лише у термінах і часі. Насправді структура Московського патріархату в Україні досі живе в реаліях останніх років СРСР і відтворює ту ситуацію і позицію. Все це навіть не за тижні, а дні з великим гуркотом розсипалося, тому що це був «Колосс на глиняних ногах». Статус і повноваження приблизно є ті ж самі, але за 30 років Україна пішла далеко вперед, а Московський патріархат застряг у часі.

Скликання неанонсованого і неочікуваного тими архієреями, які збиралися, Архієрейського собору (участь в Архієрейському соборі, за статутом, для ієрархів є обов’язковою) – це фактично зв’язування їх від можливості просто вийти з території лаври і піти на зустріч, на яку запросив президент. Я не кажу, що фізично був замок закритий. Але те, що вони перебували із зав’язаними ногами, руками і волею на спішно зібраному соборі, то це очевидно. Ієрархія Московського патріархату ризикує перетворитися на «генералів без війська».