«ПОТЬОМКІНСЬКІ ДЄРЄВНІ» ОД ТАНІ СОСНОВСЬКОЇ

Чи допомагає диктатура вигравати війни?

28/03/2024 AA 0

 Народний депутат від «Слуги народу» Сергій Демченко на каналі «Новини.LIVE» заявив, що диктатура – це той інструмент, який може допомогти перемогти ворога. Чому з’являються «вкиди» […]

У Національному музеї історії України майже місяць тому урочисто відкрилась «Школа музейних лідерів». Дійство дуже довго піарилось усіма доступними засобами. Підготовчі процеси велись дуже втаємничено, до них допустили лише найближче оточення генерального директора – тих, хто зранку каву подає, або бігає за пиріжками. Колектив музею довго гадав: що ж таке знає нинішній керівник про музейну роботу і як збирається викладати ці «глибокі» знання іншим? Та ж усім відомо, що генеральний директор НМІУ Т. Сосновська є саме тою людиною, яка може годинами говорити про речі, сенс яких сама не розуміє, і вчити тому, чого ніколи не робила.

Тому, коли прогриміло «пишне та грандіозне» дійство-відкриття, у повсякденному житті пересічного співробітника НМІУ змінилось лише одне – на обшарпаних і брудних стінах першого поверху музею з’явився новий, дуже криво прикріплений банер із написом: «Школа музейних лідерів». Переважна більшість музейного колективу продовжує жити своїм життям, а керівник і зграйка її особистої обслуги десь окремо бавляться у своїй пісочниці в якусь незрозумілу гру. При цьому дуже з того тішаться, а подекуди навіть пишаються.

Першого ж дня цього шоу, очікувано трапився перший негарний, але дуже типовий для керманички скандал. Співробітниці, заходячи до туалету, ставали свідками того, як директорка, не соромлячись сторонніх вух, кричала на одну зі своїх заступниць через дуже великий рахунок за чудо-банер.

На сьогодні закінчився перший етап роботи «школи», і як снігова лавина наростає невдоволення та відверте розчарування. Обурені музейники, які сподівались, що коли вони потрапили до навчального проекту у НМІУ, то там їх таки чомусь навчать. А проблема виникла відразу. Оскільки імідж керманички музею такий жалюгідний, то жодний знаний музейник не переступив поріг її закладу, хоча заявлені були дуже поважні прізвища. Це ще одна напрочуд вульгарна,  хамська манера Сосновської – попередньо не погодивши з людьми, використовувати прізвища поважних осіб на власний розсуд (чи як авторів недолугих виставкових проектів, чи як учасників таких піар-акцій, як «Школа музейних лідерів»). Це свідчить не лише про відсутність у гендиректорки культури цивілізованого спілкування, а й про її непрофесійність як кадрового менеджера. Зрештою, одна із учасниць проекту, переслухавши багато іноді й цікавих лекторів, але дуже далеких до музейної справи, і дуже слабких та жалюгідних лекторів, яких відібрала особисто Сосновська із переліку тих, кого вона може хоч якось терпіти, і які намагались щось розповідати про музейну справу, зробила остаточний висновок. Прозвучало приблизно наступне: «Ви всі говорите і вчите тому, ЯК НЕ ПОВИННО БУТИ В МУЗЕЇ!!!» Звісно, бо директорка колись провідного музейного закладу країни не знає, що таке музейна робота. Вона уміє лише гучно пустопорожньо піаритись та плести безконечні інтриги у колективі, зіштовхуючи лобами співробітників.

98987

Одну із лекцій Т. Сосновська, не соромлячись, провела сама. З’являтися перед музейниками-практиками з таким багажем знань може лише до божевілля самовпевнена людина. Враження гендиректорка справила жалюгідне, вже вкотре підтвердивши своє реноме скандальної та непрофесійної керівниці. Одночасно і добила залишки сподівань учасників таки щось отримати від таких «навчань». Крім демонстрації профнепридатності та безладу в голові, Таня Сосновська і тут примудрилась спровокувати скандал. Публіку забули попередити про те, що гендиректорка коли говорить, вимагає щоб слухачі схвально кивали головами інколи пускаючи слину від задоволення. А тут хтось наважився озвучити запитання. Йому відповіли, що тут не прийнято так себе вести. Потім підбіг хтось із наближених і сказав, що ця людина своїм запитанням накликала гнів не лише на свою, але й на їх стражденні голови…-пише блог polperex

Бо директор, хоч і каже, що все має бути по-європейськи,  як справжня випускниця Вищої партійної школи КПРС, не хоче, щоб хтось будь-що у неї запитував, аби, не дай Боже, не зрозумів, що відповісти керманичці нічого.

Присутні на цьому дійстві майже одночасно дійшли висновку, що від так званої школи тхне радянщиною і можна привітати її натхненників з поверненням в найзаскорузливіші і смердючі часи совєтов.

Корсунь В., музейник.

MIXADV

цікаве